Кристалбанк Копилова: від Терра Банку до «відмивки» мільйонів у Швейцарії?

«Кристалбанк», половиною якого володіє Марина Ленінг — дружина колишнього заступника міністра фінансів та екс-в. о. міністра економіки Вадима Копилова, — фігурує в описаному журналістами ланцюгу фінансових операцій, де гроші українських компаній після конвертації у валюту прямували до швейцарської Done Switzerland AG. У цій конструкції згадуються Дмитро Ривкін, Антон Скоробогатов, Supply Chain Finance та низка українських і польських компаній. Сам Копилов очолює наглядову раду «Кристалбанку», а банк у документах щодо операцій називається установою, через яку проходили відповідні платежі.

Історія власності «Кристалбанку» сама по собі має виразний бекграунд. Фінустанова виникла у грудні 2014 року на базі «Терра Банку». Нині 50% акцій належать Марині Ленінг, по 25% — Оксані та Леоніду Гребінським. Останній очолює правління. Ця структура власності підтверджується даними Національного депозитарію України, а сам банк офіційно вказує Копилова головою наглядової ради та представником акціонера Ленінг, пишуть ЗМІ.Зв’язок із «Терра Банком» додає до цієї історії ще один рівень. До створення «Кристалбанку» Марина Ленінг очолювала наглядову раду «Терра Банку». У структурі власності «Терри» свого часу фігурував Кирило Шевченко, який згодом очолив НБУ. У 2025 році НАБУ і САП повідомили Шевченку про підозру у справі щодо заволодіння коштами «Укргазбанку». Сам Шевченко заперечував висунуті проти нього звинувачення. Ці обставини не означають автоматичної причетності нинішніх власників «Кристалбанку» до кримінальних проваджень, але показують, наскільки непростою є історія людей та структур, пов’язаних із колишнім «Терра Банком».Найбільше запитань викликає фінансовий маршрут, описаний у матеріалах про групу Ривкіна та Скоробогатова. Спочатку кошти проходили через українські фінансові компанії та структури, пов’язані з імпортом. Серед них називаються SCF, «Глобинекс», «Мотороз Партс Україна», «Комодити», «Хемптонс Трейд», «ТБС» і польська KOOPERANT EUROPEJSKI. Далі гривневі ресурси конвертувалися у валюту, а платежі прямували на адресу швейцарської Done Switzerland AG.У центрі конструкції опинилася Supply Chain Finance. У 2025 році компанія розмістила облігації на 180 млн грн. На початок 2026 року 70% SCF належало Дмитру Ривкіну, ще 30% — фонду «КАСЛ», який раніше мав назву «ДАНН ГРУПП». Таким чином, фінансова компанія з багатомільйонним випуском облігацій опинилася в одному ланцюгу з імпортерами, валютними платежами та швейцарською структурою.

Ще цікавіше виглядає швейцарська частина. Done Switzerland AG має номер CHE-363.272.422 і раніше працювала під назвою Alltag und Gerätetechnik. Ривкін фігурував серед керівників компанії та мав індивідуальне право підпису. У документах, на які посилаються автори розслідувань, компанія показувала 30,33 млн швейцарських франків активів при 27,77 млн франків зобов’язань.Окремий фінансовий сюжет — криптовалюта. До капіталу Done Switzerland AG внесли три пакети у USDT: 504 376, 504 415 та 511 512 токенів. Разом — 1 520 303 USDT. Під ці внески випускалися акції, а капітал швейцарської компанії збільшився з 520 тис. до 1,75 млн швейцарських франків. Тобто цифровий актив у цій конструкції отримував форму корпоративної частки у швейцарській юридичній особі.На цьому тлі фінансовий стан самого «Кристалбанку» виглядає ще контрастніше. За даними профілю Forbes, на початок 2026 року чисті активи банку становили близько 2,9 млрд грн, а результат за 2025 рік — мінус 43 млн грн. Показник витрат до доходів CIR сягнув 109%, тобто витрати банку перевищували його операційні доходи.Ще один важливий момент — регуляторний. НБУ вже застосовував до «Кристалбанку» заходи впливу у сфері фінансового моніторингу та протидії легалізації доходів. Сам по собі такий захід не доводить незаконності конкретних платежів до Done Switzerland AG, однак робить питання контролю транзакцій принциповим. Особливо коли в одному ланцюгу опиняються українські фінансові структури, валютні операції, нерезидент і понад 1,5 млн USDT.«Кристалбанк» офіційно продовжує працювати як окрема банківська установа, а його нинішня структура власності підтверджується корпоративними документами. Водночас описаний фінансовий ланцюг залишає відкритими питання щодо економічного змісту окремих платежів, походження коштів, ролі кожного учасника та того, які саме операції проходили через банк. Важливо розділяти документально підтверджені корпоративні зв’язки та банківські операції від припущень про їхню можливу незаконність: остаточну оцінку таким діям можуть дати лише уповноважені органи та суд.