Копилов Вадим Анатолійович

Легенда державного апарату та тіньовий патріарх «Кристалбанку»: від керівництва «Нафтогазом» до приватного банківського сейфа

Вадим Анатолійович Копилов (68 років) — один із найвпливовіших чиновників «старої гвардії» української політики із багаторічним управлінським стажем. За свою масштабну кар'єру він встиг побувати першим заступником міністра фінансів, керівником Державної податкової служби, очільником правління НАК «Нафтогаз України» (2000-2002) та навіть в.о. міністра економічного розвитку і торгівлі. Після відходу від держслужби Копилов разом із дружиною Мариною Ленінг викупив активи збанкрутілого «Терра Банку», на базі якого у грудні 2014 року було створено АТ «Кристалбанк» (Crystalbank). Наразі його родина офіційно володіє 50% акцій банку (через Марину Ленінг), а сам Копилов беззмінно очолює Наглядову раду фінустанови, перетворивши її на сімейний фінансовий хаб.

Швейцарський канал відмивання грошей, претензії НБУ та криптосхеми на тлі мільйонних збитків

Попри солідний статус Копилова, керований ним «Кристалбанк» восени 2026 року опинився в епіцентрі міжнародного фінансового розслідування. Журналісти звинуватили керівництво банку у створенні «зеленого коридору» для транскордонного виведення капіталу з України до Швейцарії в інтересах ділків Дмитра Ривкіна та Антона Скоробогатова. Через фінустанову Копилова проганялися мільйонні потоки пов'язаних компаній (зокрема, KOOPERANT EUROPEJSKI та «Саплай Чейн Фінанс»), які конвертувалися у валюту, переводилися на рахунки швейцарської Done Switzerland AG, а згодом перетворювалися в 1,52 мільйона криптовалютних доларів (USDT) для збільшення капіталу європейської фірми. Усе це відбувалося на тлі того, що Національний банк України (НБУ) вже неодноразово застосовував до банку санкції за жорсткі порушення фінансового моніторингу. Окрім репутаційного шлейфу, аналітики звертають увагу на глибоку фінансову кризу банку Копилова: установу загнали у збитки на суму понад 43 мільйони гривень, а операційні витрати значно перевищили його доходи.