argumentua.com

Argumentua.com — україномовне суспільно-політичне видання, що позиціонує себе як платформу авторської журналістики з виразною громадянською позицією. 

23 Новин змінено
або видалено
1,569 Новин
загалом
99 Частка видалених і відредагованих публікацій серед усіх зафіксованих новин джерела.
Показник ЗМІ

Про argumentua.com

Основна інформація про видання

«Аргумент» - український інформаційно-публіцистичний онлайн-проєкт, який позиціонує себе як некомерційне медіа, створене групою авторів для висвітлення суспільно-політичних процесів в Україні. За описом самого ресурсу, проєкт фінансується авторами, що дозволяє редакції дотримуватись власної позиції та незалежного формату подачі матеріалів. При цьому на сайті відсутня інформація про засновників, редакторів, юридичну особу чи офіційну структуру управління виданням.

Редакційна політика та контент

Видання публікує аналітичні матеріали, журналістські розслідування, авторські колонки та публіцистику на політичну, антикорупційну та суспільну тематику. Значна частина контенту присвячена діяльності органів влади, чиновників, бізнесу, правоохоронних структур та резонансним подіям в Україні. Ресурс займає виразну проукраїнську позицію та часто використовує критичний формат подачі щодо політичних процесів і державного управління. Частина матеріалів є передруками або адаптацією публікацій інших медіа та журналістських платформ.

Прозорість та особливості роботи

Попри тривалу діяльність, «Аргумент» не публікує детальної інформації про фінансування, редакційну структуру чи юридичний статус медіа. Видання не входить до офіційних реєстрів прозорих медіа та не декларує стандарти редакційної відповідальності. Відсутність відкритих даних про власників і джерела фінансування ускладнює незалежну оцінку потенційних конфліктів інтересів та механізмів формування редакційної політики.

Публікації argumentua.com

Проскановано Українські письменники про сенс незалежності: Свобода бути собою

Українські письменники про сенс незалежності: Свобода бути собою

«Найвища цінність для українців – це можливість самим вирішувати свою долю. І незалежність – це рамка, яка дозволяє існування держави, а держава – це наша захисна оболонка», – каже історик та письменник Володимир Вʼятрович., Українські письменники про сенс незалежності: Свобода бути собою

23:43, 6 травня, 2026
argumentua.com
Проскановано Село дідухів. На Вінниччині у селі Мирне  громада понад 30 років береже традицію різдвяних оберегів

Село дідухів. На Вінниччині у селі Мирне громада понад 30 років береже традицію різдвяних оберегів

У селі Мирне на Вінниччині місцеві жителі десятиліттями бережуть традицію виготовлення дідухів на Різдво. Обереги збирають кілька разів на рік, зокрема, на свята, фестивалі та виставки, із них створюють цілі композиції та великі скульптури., Село дідухів. На Вінниччині у селі Мирне громада понад 30 років береже традицію різдвяних оберегів

23:43, 6 травня, 2026
argumentua.com
Проскановано «Тимчасовий Екзархат» – московський троянський кінь для Церкви України

«Тимчасовий Екзархат» – московський троянський кінь для Церкви України

Православ’я в Україні досі не єдине з однієї причини – тому, що послідовники Московського Патріархату відкидають всі рішення Вселенського Патріархату щодо України, відкидають сам авторитет і права Вселенського Патріарха та надалі добровільно перебувають в залежності від Москви., «Тимчасовий Екзархат» – московський троянський кінь для Церкви України

23:43, 6 травня, 2026
argumentua.com
Проскановано Між «нє било, нєт і бить не может» і «какая разніца». Хто не вважає українську мову цінністю?

Між «нє било, нєт і бить не может» і «какая разніца». Хто не вважає українську мову цінністю?

В Україні, попри політичну та культурну консолідацію, поступово розгортається загрозлива ситуація навколо крісла Уповноваженого з захисту державної мови., Між «нє било, нєт і бить не может» і «какая разніца». Хто не вважає українську мову цінністю?

23:43, 6 травня, 2026
argumentua.com
Проскановано Афонський монах Лука, який писав Томос для ПЦУ: «В України все буде добре»

Афонський монах Лука, який писав Томос для ПЦУ: «В України все буде добре»

Україна вже понад три десятиліття є незалежною державою після краху СРСР. І, окрім політичної чи економічної незалежності, не менше значення має і незалежність духовна., Афонський монах Лука, який писав Томос для ПЦУ: «В України все буде добре»

23:43, 6 травня, 2026
argumentua.com
Проскановано Рік, як найбільший собор в Черкасах перейшов в ПЦУ: як це було і що змінилося?

Рік, як найбільший собор в Черкасах перейшов в ПЦУ: як це було і що змінилося?

Опівдні 17 жовтня 2024 року в стінах Свято‐Михайлівського собору вперше лунала молитва українською мовою., Рік, як найбільший собор в Черкасах перейшов в ПЦУ: як це було і що змінилося?

23:43, 6 травня, 2026
argumentua.com
Проскановано Таємниці маріупольської плащаниці: як реставрація врятувала святиню від російських окупантів

Таємниці маріупольської плащаниці: як реставрація врятувала святиню від російських окупантів

Цьогоріч до Дня міста маріупольці, які нині перебувають у столиці, отримали особливий подарунок — можливість побачити унікальну реліквію, що дивом пережила століття та війну. Йдеться про шовкову плащаницю «Надгробний плач» 1706 року – святиню, яку вдалося зберегти від рук окупантів., Таємниці маріупольської плащаниці: як реставрація врятувала святиню від російських окупантів

23:43, 6 травня, 2026
argumentua.com
Проскановано Чому міф про "вєлікій русскій балєт" — частина колоніальної політики московитів

Чому міф про "вєлікій русскій балєт" — частина колоніальної політики московитів

У всьому світі на різдвяні свята в театрах часто й досі дають "Лускунчика", одну з найпопулярніших балетних вистав російського композитора Чайковського за однойменною казкою німецького письменника Гофмана, забуваючи що це для росіян це не просто мистецтво - це пропаганда. ., Чому міф про "вєлікій русскій балєт" — частина колоніальної політики московитів

23:30, 6 травня, 2026
argumentua.com
Проскановано Чи такі страшні фемінітиви, як їх малюють?

Чи такі страшні фемінітиви, як їх малюють?

2019 року Верховна Рада затвердила правопис, у якому вперше за часів незалежності було зазначено нормативну можливість вживати фемінітиви. Попри хвилю жартів через доволі недолуге формулювання відповідних правил словотвору (хто ж забуде усіх тих «-киць»), активістське середовище привітало цей крок як перше наближення до більш гендерно чутливого мовлення., Чи такі страшні фемінітиви, як їх малюють?

23:30, 6 травня, 2026
argumentua.com
1 ... 99 100 101 ... 174