Київрада не погодила початок переговорів для залучення кредиту на будівництво метро на Троєщину

У Київраді не знайшлося достатньої кількості голосів для того, щоб ухвалити проєкт рішення, який би дозволив столичній владі розпочати переговори з міжнародними фінансовими організаціями щодо залучення кредиту на будівництво метро на Троєщину та створити відповідну групу з перемовників. На реалізацію цього проєкту, за попередніми оцінками, необхідно дві третини річного бюджету міста – 68 млрд гривень. Серед причин провалу голосування по цьому питанню окремі депутати назвали, серед іншого, ту обставину, що під час війни у керівництва міста мають бути більш пріоритетні напрями роботи (у т.ч. будівництво метро на Виноградар, яке вже триває). При цьому, деякі народні обранці висловили думку, що прийняття такого рішення насправді потрібно для того, що чиновники КМДА могли виїжджати у закордонні відрядження.

Як стало відомо КВ, під час свого сьогоднішнього засідання Київрада не змогла ухвалити проєкт рішення “Про залучення коштів міжнародних фінансових організацій” ( №08/261-403/ПР від 21 травня 2026 року).

Суб’єктом його подання виступив міський голова столиці Віталій Кличко. У сесійній залі за його затвердження проголосували усього 58 депутатів (має бути мінімум 61 голос), а надалі пропозицію мера повернутися до розгляду цього питання також не набрала необхідної кількості голосів.

Цим рішенням Київради планує доручити Київській міськержадміністрації (КМДА) провести переговори з міжнародними фінансовими організаціями щодо їх можливостей кредитування будівництва Подільсько-Вигурівської лінії Київського метрополітену від Кільцевої дороги на житловий масив Вигурівщина-Троєщина з електродепо. Також документом передбачено, що столична влада планує отримати від вказаних організацій технічну допомогу в реалізації зазначеного проєкту і залучити у них “консультанта з технічної підтримки для надання галузевих консультацій та проєктного моніторингу”.

У пояснювальній записці до вказаного проєкту рішення зазначається, що вказане будівництво є важливим інфраструктурним проєктом для Києва та є вирішенням питання забезпечення швидкісного транспортного сполучення з правобережною частиною міста, а також транспортного обслуговування лівобережного Деснянського району, який є найбільшим в столиці. Також уточнюється, що ​наразі триває будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу через р. Дніпро, ​в основних несучих конструкціях якого, серед іншого, побудовано платформи естакадних станцій Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену (станцій «Суднобудівна», «Труханів острів» та «Затока Десенка»). Крім того, КП «Київський метрополітен» має проєктну документацію з будівництва дільниці вказаної лінії підземки від станції «Глибочицька» до станції «Райдужна» з відгалуженням у бік житлового масиву Вигурівщина-Троєщина, якою заплановано будівництво 6 станцій, 2 пересадочних вузлів між станціями метрополітену, одного транспортно-пересадочного вузла, а також будівництво тунелів для обороту та відстою рухомого складу.

“​За орієнтовними розрахунками на реалізацію частини об’єкту – дільниця Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену в Києві від станції «Глибочицька» до станції «Райдужна» з відгалуженням у бік житлового масиву Вигурівщина-Троєщина – необхідно 68 млрд гривень (дві третини бюджету міста на рік. – КВ), що враховуючи курс євро станом на сьогодні (46,16 гривень), складає до 1,5 млрд євро.

​У зв’язку з цим, прийняття рішення забезпечить реалізацію повноважень щодо переговорних процедур з метою залучення коштів міжнародних фінансових організацій для створення та розвитку сучасної транспортної інфраструктури міста Києва на рівні міжнародних стандартів та подальшої реалізації проєкту будівництва”, – підкреслюється в пояснювальній записці.

Під час обговорення цього питання в сесійній залі директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік, який був доповідачем по вказаному питанню, уточнив, що фактично таке рішення є “мандатним”, і має дозволити міській владі створити відповідну переговорну групу, до якої увійдуть у т.ч. депутати міськради. Такі перемовини, за словами чиновника, можуть тривати роками, а проводити їх планується з Європейським банком реконструкції і розвитку, Європейським інвестиційним банком та Світовим банком.

Разом з тим, деякі депутати Київради виступили проти ухвалення цього проєкту рішення. Зокрема, Ігор Кириленко (позафракційний, обирався від “Опозиційної платформи – За життя”) зазначив, що у часи війни міській владі потрібно правильно розставляти пріоритети та не братися за настільки дорогі та складні проєкти. При цьому, депутат підкреслив, що, наприклад, керівництву міста варто було б зайнятися іншими багаторічним проєктами, які йому ніяк не вдається завершити. Серед таких – будівництво метро на Виноградар (вочевидь, йшлося про те, що ця гілка станом на сьогодні хоча б якось будується. – КВ). При цьому, Кириленко припустив, що проведення цих перемовин є можливістю для чиновників КМДА їздити у закордонні відрядження, де вони зможуть відпочивати від вибухів у столиці.

У свою чергу депутати Вадим Васильчук (фракція “Голос”) висловив думку, що столиці дійсно потрібно поєднати Троєщину з правобережним Києвом, але це можна зробити у більше “дешевий” спосіб, наприклад, шляхом продовження трамвайної лінії з Подолу на вказаний лівобережний масив через вищезгаданий мостоперехід, що дозволить облаштувати таке собі “наземне метро”. У зв’язку з цим народний обранець зазначив, що міська влада могла б запропонувати світовим фінансовим організаціям саме такий варіант для кредитування. У свою чергу, депутати від фракції “Слуга народу” зазначили, що насправді таке питання взагалі непотрібно виносити на розгляд депутатів – прийняти рішення про створення переговорної групи могла б і КМДА. При цьому, представники президентської партії підкреслили, що вони не голосували за цей проєкт рішення у т.ч. через те, що столична міськрада не направила його на розгляд комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності.

Як раніше повідомляла КВ, ідея побудови лінії метро на житловий масив Троєщина виникла ще наприкінці 1970-х років – одночасно із початком проєктування цього масштабного спального району. Перші схеми майбутньої Подільсько-Вигурівської лінії з’явилися наприкінці 80-х, але так як запуск цієї лінії критично залежить від Подільсько-Воскресенського мостового переходу, до сьогодні вказана гілка метро залишається “перспективною”. Що стосується мостопереходу, то він тривалий час був одним з найдорожчих і найбільших “довгобудів” України, будівництво якого неодноразово зупинялося через брак бюджетних коштів, війну в Україні тощо. Рух через нього частково було відкрито у грудні 2024-го, а повністю мостоперехід було відкрито у серпні 2025-го. До слова, у Києві досі суперечки стосовно того, яким має бути метро на Троєщину – від різних експертів лунали суперечливі ідеї стосовно трасування лінії (підземна чи наземна по лінії швидкісного трамвая), щодо необхідності зведення складних розв’язок і нових тунелів на правому березі тощо.