ЖК «Голосіївська Долина»: Єгор Масленніков, Максим Микитась і мільярди зниклих коштів інвесторів

ЖК «Голосіївська Долина»: Єгор Масленніков, Максим Микитась і мільярди зниклих коштів інвесторів

У Києві на вулиці Паїсія Кайсарова, 7/9 мали звести сучасний житловий комплекс «Голосіївська Долина» — п’ять будинків комфорт-класу, дитячий садок, паркінг і панорамний ліфт. Тисячі українців вклали свої заощадження, мріючи про нове житло в зеленому районі столиці. Але замість ключів від квартир інвестори отримали багаторічні суди, звинувачення в рейдерстві та зниклі кошти. У центрі цієї історії — скандальна компанія «Укрбуд Девелопмент» колишнього нардепа Максима Микитася, ФК «Житло-Капітал» і новий забудовник «Строй Сіті» на чолі з Єгором Масленніковим.

Нещодавно Антикор писав, що будівельні проєкти Масленнікова обросли судами та криміналом: захоплення землі, незаконне будівництво та махінації з грошима інвесторів. Будували без дозволів, обов’язкових документів, з порушенням норм (ДБН), залишивши довірливих вкладників ні з чим, Масленніков сплив в Дубаї, де зводить дев’ять висоток, імовірно, реалізуючи ту ж схему, що в Харкові та Києві. Проте він намагається «порєшать» свої проблеми із законом в Україні, ймовірно, «домовившись» з правоохоронцями та чиновниками. Це стосується насамперед ЖК «Голосіївська Долина», щодо якого тривають багаторічні суди. Стало відомо, що ПАТ «АТП 13058», яке офіційно брало в оренду землю, де тепер стоїть недобудований комплекс, добилося в суді зняття з неї та нерухомості арешту. І це розв’язує руки Масленнікову і відкриває перед ним певні перспективи, які назвати законними навряд чи можливо. Завдання зрозуміле: вижати максимально грошей для себе зі скандального проєкту, який і без того пов’язаний з криміналом, і уникнути відповідальності.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Кримінальна та шахрайська історія ЖК «Голосіївська Долина»: від Максима Микитася до Єгора Масленнікова

Історія «Голосіївської Долини» почалася у 2015 році, коли компанія «Укрбуд Девелопмент», підконтрольна тодішньому нардепу Максиму Микитасю, уклала договір з «АТП 13058» на будівництво ЖК на 2250 квартир. Компанія обіцяла сучасний комплекс із розвиненою інфраструктурою. Усе виглядало перспективно, доки у 2019 році «Укрбуд» не опинився в центрі гучного скандалу. Наприкінці 2019 року будівництво на 23 об’єктах компанії, включаючи «Голосіївську Долину», зупинилося. За оцінками, збитки сягали мільярдів гривень. Що сталося? За офіційною версією, «Укрбуд» загруз у боргах і корупційних схемах. Микитася звинуватили в привласненні 81,6 млн грн через махінації з нерухомістю для Нацгвардії, а згодом додалися звинувачення в розкраданні 307 млн грн Міноборони. Сам Микитась стверджував, що його компанію захопили рейдери, які вивели активи компанії. У 2022 році після судів і рішення Мін’юсту він повернув собі юридичну владу над «Укрбуд Девелопмент» через британську фірму Bazert Development LLP, але відсутня інформація, що кошти інвесторів повернули. Ніхто не відповів, хоча й тривають кримінальні провадження. А в березні 2025 року Кабмін виставив «Укрбуд» на аукціон за борги. Це наштовхує на думку, що вся ця метушня могла бути зрежисованим шоу, щоб залишити інвесторів із порожніми руками та уникнути відповідальності.

У грудні 2019 року президент Володимир Зеленський пообіцяв, що проблему «Укрбуду» вирішать: 22 із 25 об’єктів компанії передадуть на добудову «Київміськбуду». Інвестори зраділи — державний гігант здавався надійним рятівником. Фінансувати добудову мала фінансова компанія «Житло-Капітал», яка управляє фондами будівництва «Укрбуду». Саме сюди інвестори перераховували свої кошти за квартири. Але обіцянки залишилися порожніми. «Київміськбуд» прийняв 18 об’єктів, з яких 11 частково або повністю ввели в експлуатацію. Але процес гальмувався. У 2020 році керівник «Київміськбуду» поскаржився, що «Житло-Капітал» не перераховує кошти, хоча на рахунках фондів накопичилося майже 90 млн грн від інвесторів. За його словами, без цих грошей добудова неможлива. «Житло-Капітал», своєю чергою, вимагала від «Київміськбуду» доказів виконаних робіт, звинувачуючи компанію в невідповідності звітів і навіть у самовільному будівництві додаткових секцій. У 2022 році фінансування від «Житло-Капітал» зупинилося, залишивши об’єкти в підвішеному стані. Ця тяганина лише погіршила ситуацію для інвесторів. Гроші, які вони вкладали у квартири, десь «зависли» — чи то в «Житло-Капітал», чи то в інших структурах, пов’язаних з «Укрбудом».

За даними Державного бюро розслідувань 2020 року, з «Житло-Капіталу» було виведено понад 180 мільйонів гривень інвесторів. Ба більше, у травні 2023 року Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків (НКЦПФР) навіть оштрафувала «Житло-Капітал» за незаконний вивід грошей та зобов’язала повернути на депозити у банках 3,7 мільярда гривень, які зникли з резерву. У червні 2024 року власника ФК «Житло-Капітал» Дмитра Кравченка взяли під варту за підозрою в організації незаконного заволодіння майновими правами на суму майже 283 мільйони гривень.

Поки сторони перекидали відповідальність одна на одну, три об’єкти — ЖК «Голосіївська Долина», бізнес-центр Level та ЖК «Крістал Резіденс» (раніше «Крістал Хаус») — віддали в липні 2020 року іншому забудовнику — харківській компанії «Строй Сіті Кепітал» на чолі з Єгором Масленніковим. І ця історія також викликає багато питань і підозр у «схематозі»: чи не вийшло так, що естафета була передана Масленнікову як частина загального плану обману інвесторів?

Максим Микитась, який на той момент ще боровся за повернення «Укрбуду», подав позови до Господарського суду Києва, щоб оскаржити передачу прав «Строй Сіті». Він стверджував, що договори з «Житло-Капітал» порушують інтереси його компанії. Однак позови виявилися настільки погано оформленими, що суд просто їх відхилив. Адвокати Микитася не вказали конкретних претензій, не надали доказів і фактично обмежилися вимогою: «Поверніть нам ЖК». Суд вимагав виправити недоліки, уточнити, що саме було порушено, але цього не сталося.

Тут виникає роздоріжжя: або Микитась не дуже-то й хотів судитися зі «Строй Сіті», і весь цей позов був лише для галочки, щоб показати, що він «боїться» за компанію, або його адвокати настільки некомпетентні, що не змогли скласти елементарний документ. У будь-якому разі, позови зникли, а «Голосіївська Долина» та «Крістал Резіденс» залишилися під контролем «Строй Сіті». Це лише посилює підозри, що судова тяганина могла бути частиною ширшого спектаклю, де ніхто не хоче брати на себе провину за втрачені кошти інвесторів.

«Строй Сіті» взялася за «Голосіївську Долину» з ентузіазмом, але зіткнулася з серйозною проблемою. У 2021 році Київська міська прокуратура подала позов, вимагаючи скасувати державну реєстрацію прав і розірвати договір оренди земельної ділянки 8000000000:79:286:0004 вартістю 369 млн грн. При цьому на саму ділянку та нерухомість наклали арешт.

Земельна ділянка ЖК «Голосіївська Долина» (369 млн грн вартість)

Річ у тім, що земля, де зводили ЖК, мала цільове призначення «для обслуговування адмінбудівель та виробничих споруд». ПАТ «АТП 13058» незаконно перевела її під будівництво житлового комплексу. Приватний нотаріус Потапов, посилаючись на уявну постанову Донецького окружного адмінсуду від 04.07.2014, зареєстрував зміну цільового призначення землі. Жодних рішень Київської міськради про це не було, а вказана судова постанова виявилася фіктивною, що підтвердили офіційні листи суду. Акти обстеження 2017 та 2020 років зафіксували, що на ділянці ведеться будівництво ЖК, хоча дозвіл на це не видавався, а земля мала використовуватися виключно за договором оренди від 2003 року.

Прокуратура довела, що ПАТ «АТП 13058» порушило умови договору, використовуючи землю не за цільовим призначенням, що суперечить Земельному кодексу та Закону «Про оренду землі». Верховний Суд підтримав позов, адже зміна цільового призначення без рішення міськради та на основі фальшивих документів була незаконною. Суд також відхилив аргументи про позовну давність, оскільки порушення тривало постійно, а права громади Києва на ефективне використання землі були порушені. Скасування реєстрації та розірвання договору оренди стали логічним кроком для відновлення законності та захисту інтересів міста.

Отже, документи на ділянку ЖК «Голосіївська Долина» були анульовані.

Але під загрозою опинилося завершення будівництва та права 1500 інвесторів.

Скасування арешту на земельну ділянку: порятунок для інвесторів чи шлях до нових махінацій Єгора Масленнікова?

У березні 2025 року Солом’янський районний суд міста Києва ухвалив рішення в справі №760/29865/24, скасувавши арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:286:0004 та житловий комплекс «Голосіївська Долина».

Арешт було накладено ще 12 жовтня 2020 року в межах кримінального провадження №12017100090009247 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем). Це рішення стало ключовим для розблокування прав інвесторів, які не могли оформити право власності на оплачені квартири через обмеження, а також відкрило можливості для подальшого розвитку проєкту або, на жаль, для потенційних маніпуляцій з боку недобросовісних осіб.

Клопотання про скасування арешту було подано представником ПАТ «АТП 13058» — адвокатом АБ «Володимира Авдєєнка». Адвокат наполягав на тому, що арешт був накладений необґрунтовано.

Фрагмент судового документа

Важливо зазначити контекст, в якому відбувався цей суд. Кримінальні провадження щодо Масленнікова тривалий час не рухаються з місця. Можна припустити, що вони свідомо гальмуються правоохоронними органами. Цю інформацію використав адвокат, заявивши, що арешт на ділянку накладено, але за сім років нікому не висунули підозру у вчиненні злочину. Нагадаємо, що навколо цієї землі була підробка документів, а також відбулось самочинне захоплення ділянки. Проте прокуратура не висунула жодних звинувачень. Адвокат наголосив: чи не є це фарсом і безпідставним порушенням прав інвесторів? Кримінальне провадження стоїть на місці, нікого не звинуватили, тож для чого зберігається арешт?

Суддя задовольнив клопотання, скасувавши арешт на земельну ділянку, житловий комплекс, а також на підсобні, складські, виробничі та промислові приміщення, розташовані на ділянці.

Цікаво, що договір оренди ділянки було розірвано ще у 2023 році за рішенням Північного апеляційного господарського суду — ПАТ «АТП 13058» втратило право оренди, а ділянка повернулася в комунальну власність Київської міської ради. Проте, враховуючи статус об’єктів незавершеного будівництва та введених в експлуатацію секцій, забудовник все ще може впливати на ситуацію, що створює поле для потенційних зловживань.

За даними порталу ЛУН, станом на 2025 рік один будинок здано в експлуатацію (3 квартал 2021 року), два будинки перебувають на стадії проєктування, а два будинки зупинено. І тепер з’явилися можливості юридично розпоряджатися цими об’єктами.

Потенційні корупційні та кримінальні схеми після скасування арешту

Скасування арешту відкриває перед забудовником широкі можливості для розпорядження об’єктами будівництва. Якщо фірми з орбіти Масленнікова або пов’язані особи діятимуть недобросовісно, вони можуть скористатися ситуацією для реалізації корупційних чи кримінальних схем. Нижче наведено детальний опис таких схем із прикладами подібних випадків, які фіксувалися у відкритих джерелах.

Повторний продаж уже проданих квартир

Одна з найпоширеніших схем у сфері будівництва — це повторний продаж квартир чи майнових прав, які вже були оплачені інвесторами. Оскільки частина об’єктів «Голосіївської Долини» введена в експлуатацію, але право власності ще не оформлено, недобросовісний забудовник може спробувати перепродати ці квартири новим покупцям. Це особливо ймовірно, якщо договори з інвесторами (наприклад, договори про участь у фонді фінансування будівництва) не були належним чином зареєстровані.

Ця схема використовувалася на скандальному проєкті «Еліта-Центр». До речі, повідомлялося, що «Укрбуд» Микитася схильний до реалізації проєктів на кшталт «Еліти». А що заважає Масленнікову зробити подібне?

Виведення активів через пов’язані компанії

Ще одна схема — це виведення об’єктів незавершеного будівництва на підставні компанії, щоб уникнути претензій від інвесторів, прокуратури чи Київської міської ради. Можна передати майно новоствореній фірмі через фіктивний договір купівлі-продажу чи дарування. Це дозволяє «сховати» активи від стягнення чи судових позовів.

Корупційні домовленості з місцевою владою: легалізація і зміна цільового призначення ділянки

Зняття арешту дозволяє забудовнику звертатися за новими дозволами чи сертифікатами на введення в експлуатацію. Недобросовісний забудовник може вступити в змову з посадовцями Київської міської ради, щоб отримати ці документи. Наприклад, можуть бути видані дозволи на зміну цільового призначення ділянки чи сертифікати відповідності, навіть якщо будівництво не відповідає нормам.

І дійсно, таке можливо, на що звертають увагу в самій Київраді. Фіксують численні махінації із земельними ділянками та нецільове їх використання, як у випадку з «Голосіївською Долиною». Навіть були спроби затвердити новий Порядок розгляду проєктів рішень щодо відведення комунальних земельних ділянок, спрямований на зменшення корупційних ризиків та хаотичної забудови в Києві. Але поки що документ заблокували деякі депутати і юристи. Таким чином, використати прогалини в законі та «домовитися» про видачу необхідних документів на землю, цілком можливо.

Затягування виконання зобов’язань перед інвесторами

Недобросовісний забудовник може затягувати введення в експлуатацію нових секцій або оформлення права власності, вимагаючи від інвесторів додаткових платежів за «юридичні послуги» чи «усунення перешкод». Це може супроводжуватися погрозами втрати прав на квартиру.

Фіктивне банкрутство

Щоб уникнути виконання зобов’язань перед інвесторами чи сплати штрафів, забудовник може ініціювати процедуру банкрутства. У такому разі активи, а саме недобудовані об’єкти ЖК «Голосіївська Долина», передаються пов’язаним особам або фіктивним кредиторам, а інвестори залишаються без компенсацій.

Не просто ж так фірма з орбіти Масленнікова подала до суду, щоб зняти арешт: це свідчить, що в них є плани на ЖК. А з огляду на ймовірне буксування кримінальних проваджень, коли нікого не звинувачують і нічого не роблять, реалізувати плани можливо, звісно, у вигляді якоїсь шахрайської схеми. Найкраще, що може відбутися для інвесторів: від Масленнікова «занесуть» в Київраду, а там змінять цільове призначення землі та знову нададуть її в оренду, після чого ЖК «Голосіївська Долина» добудують і чесно віддадуть квартири вкладникам. У цьому випадку про кримінальну історію і правопорушення забудуть. Але більш вірогідний варіант з новими махінаціями, зокрема фіктивним банкрутством.

Ситуація навколо ЖК «Голосіївська Долина» є яскравим прикладом системних проблем у будівельній галузі України, де інтереси інвесторів часто стають заручниками корупційних схем, недобросовісних забудовників і неефективної роботи державних інституцій. Від скандального минулого «Укрбуду» та Максима Микитася до сумнівних дій нового забудовника Єгора Масленнікова — цей проєкт став символом розчарування тисяч українців, які вклали свої кошти в мрію про власне житло. Скасування арешту на земельну ділянку в березні 2025 року відкриває нові перспективи для завершення будівництва, але водночас створює серйозні ризики для нових махінацій. Без належного контролю з боку держави, прозорості в управлінні коштами та притягнення винних до відповідальності інвестори залишаються вразливими перед можливими схемами, такими як повторний продаж квартир, виведення активів чи фіктивне банкрутство. Доля «Голосіївської Долини» залежить від того, чи вдасться правоохоронним органам і міській владі поставити інтереси інвесторів вище за корупційні інтереси окремих осіб.

Автор: Олександр Мізін