У ЄС оцінили, коли Україна може стати членом союзу, - The Guardian

Україна та Молдова у понеділок у Люксембурзі офіційно стартують перший етап переговорів про членство в ЄС.

Що відбудеться в понеділок у Люксембурзі Високопосадовці ЄС та міністри України і Молдови офіційно запустять переговори щодо "першого кластера" - розділів зводу правил ЄС, що охоплюють верховенство права та демократію.

Це відкриває двері до переговорів з інших напрямків: єдиного ринку, навколишнього середовища, економічної та соціальної політики.

Старт став можливим після того, як квітневі вибори в Угорщині привели до влади новий уряд, а минулої п'ятниці країни-члени ЄС одноголосно погодилися відкрити перший кластер.

Президент Володимир Зеленський у відповідь заявив: "Україна робить усе необхідне, і важливо, що ЄС також дотримується свого слова.

Відкриття першого кластера - це значна політична та моральна підтримка нашої держави та нашого народу".

Чотири роки і політичне рішення За оцінками чиновників ЄС, за наявності достатньої волі Україна може завершити технічні переговори приблизно за чотири роки.

Водночас вони визнають, що остаточне рішення про членство є політичним - для вступу країна повинна прийняти тисячі європейських законів і отримати одноголосне схвалення всіх членів ЄС.

Експертка аналітичного центру Bruegel і колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе пояснює, що відкриття першого кластера дійсно має значення. "Це початок процесу досягнення угоди про членство.

Тож це дуже важливо", - сказала вона.

Водночас Граббе попереджає, що це буде "перевірка реальності" для української сторони: пришвидшити прийняття, впровадження та забезпечення виконання законів ЄС не вийде, і це буде коштувати адміністративно.

Україна як аргумент для безпеки ЄС Граббе підкреслює: Україна потрібна Євросоюзу не менше, ніж Євросоюз потрібен Україні.

Експертка пропонує застосувати до Києва підхід "безпека на першому місці" - якнайшвидше інтегрувати країну в політику безпеки та оборони ЄС, де законодавство є відносно м'яким. "Враховуючи, що Україна є найсерйознішим гравцем у сфері безпеки та оборони на континенті, єдиним, хто має загартовані в боях війська та серйозний арсенал ефективної зброї на сучасному полі бою, де домінують дрони, найгірше, що може статися для європейської безпеки - це щоб якийсь майбутній український уряд обернувся проти ЄС та став євроскептиком", - наголосила Граббе.

Експертка додала: "Вони не збираються повертатися до Росії, але якщо вони розчаруються в ЄС, це буде катастрофою для європейської безпеки.

ЄС потрібна Україна щонайменше так само, як Україні потрібен ЄС для забезпечення нашої майбутньої безпеки".

Арешт Єрмака - як плюс, реформи - як мінус Посадовці ЄС загалом високо оцінюють зусилля Києва щодо реформ.

Гучні арешти - зокрема, минулого місяця глави ОП Андрія Єрмака, якому повідомили про підозру у великому корупційному розслідуванні (він заперечує всі звинувачення), - у Брюсселі сприймають як позитивний сигнал серйозного ставлення влади до антикорупційних розслідувань.

Однак похвалу пом'якшує розчарування темпами реформ: Україна виконала лише 15% із 10-пунктного плану, узгодженого у грудні 2025 року між єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос і віцепрем'єром Тарасом Качкою.

План передбачає, зокрема, зміцнення незалежності НАБУ і САП, ухвалення антикорупційної стратегії та реформу процедур призначення суддів і прокурорів.

Нагадаємо, відкриття першого кластера переговорів стало можливим після того, як Угорщина зняла блокування: Києву та Будапешту вдалося погодити 10 із 11 вимог щодо євроінтеграції.

У травні 2026 року канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав ЄС якнайшвидше перейти до практичного етапу переговорів, наголосивши, що двосторонні суперечки між Києвом і Будапештом не повинні блокувати євроінтеграційний курс країни.

На початку червня кіпрське головування в Раді ЄС розпочало підготовку до формального відкриття першого кластера.