Гундяєвська «священна війна» імені Путіна вийшла на новий рівень, тепер рашисти обстрілюють мощі Іллі Муромця в Лаврі, бо святиня в РФ лише одна — безмежна влада божевільного царя в бункері, а решта — розхідний матеріал
Приліт по території Києво-Печерської лаври та пошкодження Успенського собору, який більшовики вже підривали у 1941-му, наочно продемонстрував справжню ціну кремлівських ідеологем. Публікація видання ZAXID.net доводить, що для путінської імперії ані релігійні святині, ані мощі оспіваного пропагандою Іллі Муромця не мають жодного значення, адже РПЦ ще з 1721 року функціонує як звичайне державне міністерство. Поки російські ракети б’ють по спорудах, які Москва лицемірно називає своїми, українцям варто винести головний урок з цієї трагедії — за будь-яку ціну зберегти незалежність власної Церкви і не дозволити перетворити її на чергову лояльну до Банкової «Церков-колегію».
У ніч на 15 червня столиця України пережила чергову російську повітряну атаку. Якщо абстрагуватися від гуманітарних деталей цієї події, тобто загиблих і поранених (це кожного разу, без жодних винятків, викликає, не може не викликати відповідну емоційну реакцію) – то цілком можливо холоднокровно і відсторонено констатувати звичайність обстрілу.
Нічого дивного, нового, як з технічного, так і з військового погляду агресор не продемонстрував. Але є в нинішній атаці один дуже важливий, навіть символічний (в одному, значущому, але зовсім не в іншому, формальному, смислі) момент. Цей момент – удар по Києво-Печерській лаврі.
Ні для кого не секрет, що сучасна Росія тримається головно на двох так званих «скрєпах». Однією з яких є «День Перемоги», точніше, створений радянською і посилений російською владою міф про «День Перемоги», тобто про участь СРСР у Другій світовій війні, замасковану під «Велику Вітчизняну війну». У часи Владіміра Путіна, коли мілітаризм і агресія, втілені в образі нібито кумедного й безневинного кіногероя Даніли Багрова, почали набувати відверто потворних і страшних форм, особливої цінності набула саме войовнича складова цього міфу. Одним із гасел якого цілком логічно стала максима «Можемо повторити».
Щоправда, коли дійшло до справи – тобто до справжньої, а не вигаданої різними симоньянами війни – виявилося, що повторити росіяни можуть на словах, а дійти і взяти столицю ворожої країни їм чомусь заважає головна фортеця сучасного світу, легендарна Мала Токмачка. Тож повторювати про «повторення» якось уже й не випадає. Втім, дещо вони все-таки повторити можуть.
Document: PDF proof of the original version of the news item "Чому Успенський собор Лаври вкотре став мішенню для імперського варварства Кремля". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: argumentua.com.