12,8 млрд гривень на метро і “Київтеплоенерго”: столична міськрада погодила отримання кредитів від ЄБРР і “Ощадбанку”

Столична міськрада погодила отримання найближчим часом відразу трьох кредитів на загальну суму понад 12,8 млрд гривень. В “Ощадбанку” планується взяти позику в розмірі 2,5 млрд гривень на поповнення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго”, ще 50 млн євро на ці ж потреби міська влада хоче отримати від ЄБРР, і від цього ж банку мають надійти 150 млн євро на закупівлю вагонів метро. На Хрещатику, 36 бідкаються: у міському бюджеті не вистачає ресурсів на “закриття” усіх цих потреб, а готувати Київ до наступного опалювального періоду і закуповувати новий рухомий склад для столичної підземки потрібно. Втім, депутати Київради мають низку претензій до такого способу вирішення проблем. Так, мовляв, у міській скарбниці є фінансові ресурси, просто їх потрібно направляти на більш актуальні потреби, а не на ті, які можуть почекати. Також народні обранці кажуть, що не можна залучати кредитні кошти без функціонуючих у вказаних комунальних підприємствах наглядових рад, адже їх освоєння не буде кому контролювати. Крім того, депутати мають побоювання, що кредит для метрополітену може призвести до зростання вартості проїзду в громадському транспорті, і до того ж є питання доцільності таких закупівель в умовах, коли не завжди є електроенергія.

Як стало відомо КВ, під час учорашнього засідання Київради депутатський корпус у порядку невідкладності ухвалив відразу три рішення щодо залучення кредитів на загальну суму понад 12,8 млрд гривень (за нинішнім курсом валют) до міської скарбниці.

Йдеться про наступні проєкти рішень:

“Про здійснення запозичення до бюджету Києва шляхом залучення кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у 2026 році” ( №08/231-920/ПР від 2 грудня 2025 року);

“Про здійснення місцевого запозичення у ЄБРР до бюджету Києва у 2026 році” ( №08/231-443/ПР від 5 червня 2026-го);

“Про здійснення у 2026 році місцевого запозичення до бюджету Києва шляхом залучення кредиту АТ “Державний ощадний банк України” ( №08/231-460/ПР від 10 червня 2026-го).

Суб’єктом подання першого документу виступив міський голова Києва Віталій Кличко, другого і третього – мер і Департамент фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА).

На що беруться кредити

У рамках першого запозичення Київрада планує отримати від ЄБРР кредит у розмірі 150 млн євро на реалізацію інвестиційного проєкту “Модернізація метро у Києві”. На ці кошти, які мають надійти траншами у розмірі 100 млн та 50 млн євро, столична влада має намір закупити нові вагони для підземки та запчастини до них. Строк кредиту має скласти 13 років, а виплачувати його громада міста має 20 рівними платежами. При цьому, у Києва є право на дострокове погашення цього запозичення, але за умови, якщо до повного погашення буде не менше 20 млн євро.

Відсотки за користування цим кредитом будуть “складними” – вони встановлюватимуться “у розмірі шестимісячної Європейської міжбанківської ставки пропозиції (EURIBOR 6M), збільшеної на розмір маржі 3,25% річних, і при цьому нараховуватимуться на непогашену основну суму кредиту за фактичну кількість днів, що минули, з розрахунку, що рік становить 360 днів”. Серед іншого, громада столиці повинна буде сплатити комісію за цей кредит у розмірі 1,1 млн євро. В якості “бонусу” за “оформлення” цього займу Києву буде надано грант від ЄБРР у розмірі 5 млн євро, які міська влада теж зможе витратити на реалізацію проєкту з модернізації метро.

“Більшість інвентарного парку метрополітену Києва складають пасажирські вагони, які мають високий рівень зношеності через тривалий строк експлуатації. Окрім того, вони містять обладнання і комплектуючі країни-агресора, що унеможливлює придбання запасних частин”, – обґрунтовується у пояснювальній записці необхідність залучення цих кредитних коштів.

Примітно, що цим же рішенням міськрада скасувала низку своїх рішень від 2021 року, якими погоджувалася на отримання кредиту від того ж ЄБРР в розмірі 50 млн євро на закупівлю 50 вагонів метро. У сесійній залі директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік (на колажі праворуч) зазначив, що реалізувати цей проєкт не вдалося – де-юре відповідні торги не відбулися, адже не було пропозицій від постачальників, які були б готові поставити визначену кількість вагонів за вказану суму.