Back
«Соєві правки» 2025: як пільги для обраних агрохолдингів коштували бюджету 1,7 мільярда гривень
Якщо продовжувати тему втрат бюджету на митниці та в податковій, які підняла прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, то можна обговорити результати експерименту з «соєвими правками», які восени 2025 року наробили багато галасу.
Нагадаю, що з вересня 2025 року було введено експортне мито у 10% на вивезення сої та ріпаку. Ця норма, в теорії, мала стимулювати внутрішню переробку та запобігти надмірному вивезенню цієї аграрної сировини з країни.
Єдиним вікном можливості не платити мито стало доведення експортером, що він власноруч виростив цю продукцію. Мовляв, якщо товар дійсно твій, а не скуплений на полях за безцінь у фермерів - можеш везти. Заслужив.
І показник експорту за вересень 2025 року продемонстрував достатньо високі надходження в бюджет - 450 мільйонів гривень експортного мита за сою та ріпак. Але традиційно для подібних обмежень усе стало мінятися дуже швидко.
Вже в жовтні постановою №1256 Кабмін увів норму, за якою підтвердженням права експортера на пільгу є експертний висновок про походження товару, виданий Торгово-промисловою палатою України.
Формально - стандартна адміністративна процедура, яка, за словами фермерів, перетворилася на складний та закритий процес зі збору великої кількості документів і сплатою значних коштів за послуги ТПП без будь-якої гарантії отримання позитивного висновку.
Вирішальним чинником стало не реальне походження продукції, а неформальний статус експортера - належність до кола «допущених», якими традиційно виявилися великі гравці ринку, що скуповують продукцію у дрібних фермерів за заниженими цінами, оформлюють її як власну та уникають сплати мита, залишаючи дрібних гравців за межами цієї «гри».
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Так, за період жовтень–грудень 2025 року було експортовано 1,4 млн тонн сої та насіння ріпаку/кользи на загальну суму 597,6 млн доларів США (приблизно 25,1 млрд грн). За цей період (три місяці) було сплачено 806,05 млн грн експортного мита.
Нагадаємо, що лише за вересень експортного мита було зібрано 450 мільйонів, тоді як за наступні три місяці - в середньому по 270 млн за місяць.Водночас загальна сума застосованої пільги склала 1,68 млрд грн.
Так хто ж став експортером пільгової сої та ріпаку та в яких обсягах?
На першому місці - пул юросіб, які фактично належать іноземній компанії SALIC. Це акціонерне товариство, що належить Фонду державних інвестицій Королівства Саудівська Аравія (ТОВ «Контінентал Фармерз Львів», ТОВ «Контінентал Фармерз Карпати», ТОВ «Контінентал Фармерз Галичина», ТОВ «Контінентал Фармерз Тернопіль», ТОВ «Контінентал Фармерз Поділля», ТОВ «Контінентал Фармерз Полісся»).
Їхній обсяг експорту сої та ріпаку за жовтень–грудень 2025 - 145,2 тис. тонн (10,1%).
2. Компанії агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка (ПрАТ «Зернопродукт МХП», ТОВ «Захід-Агро МХП») - 79,6 тис. тонн (5,53%).
3. Компанії агрохолдингу «АСТ» (ТОВ «Фастів Агро», ТОВ «Акріс Агро Груп») - 41,2 тис. тонн (2,87%).
4. ПП «Західний Буг» (неофіційно пов’язують із львівським бізнесменом Володимиром Матківським) - 36,6 тис. тонн (2,55%).
5.Компанії політиків Олександра та Галини Герег (ТОВ «Агрохолдинг 2012», ТОВ «СХК “Вінницька промислова група”») - 34,3 тис. тонн (2,39%).
6.ТОВ «Баришівська зернова компанія» (входить до шведського холдингу «БЗК Грейн Альянс АБ») - 11,1 тис. тонн (0,77%).
7.ПАП «Агропродсервіс» (неофіційно пов’язують із народним депутатом Іваном Чайківським) - 10,8 тис. тонн (0,75%).
Крім того, у ході аналізу виявлено компанії, які за документами експортували власноруч вирощену продукцію із застосуванням пільги, однак станом на травень 2025 року не мали достатнього земельного фонду.
Мова про ПП «Галицькі аграрні інвестиції», ТОВ «Агронива Полісся», ТОВ «Святівське Агро». І чомусь у ТПП не виникло до них жодних питань щодо походження продукції.
Цей аналіз красномовно показує, як деякі ініціативи уряду в інтересах фермерів та державного бюджету швидко перетворюються на систему «для своїх».
Думаю що Міністру економіки, довкілля та сільського господарства України Олексію Соболеву варту проаналізувати цю тему.
