Екс радник Кличка знищує історичні пам’ятки Києва та кидає інвесторів на гроші

Ігор Ніконов уже давно будує не просто житлові комплекси — його ім’я дедалі частіше пов’язують із забудовою найцінніших земель Києва. Після того як він обіймав посаду першого заступника голови КМДА, а згодом став радником Віталія Кличка, KAN Development перетворилася на одного з найбільших девелоперів столиці, отримавши контроль над десятками гектарів історичних територій та найдорожчих земель міста.

Сьогодні під забудову потрапляють археологічні пам’ятки, історичні ареали й центральні квартали Києва, тоді як транспортна, соціальна та інженерна інфраструктура вже не витримує такого навантаження. Затори, перевантажені мережі, дефіцит місць у школах і дитсадках та втрата історичного середовища стали тією ціною, яку щодня сплачують кияни за хаотичну забудову столиці.

Найгучніший приклад — Китаївський археологічний комплекс. Київрада поновила договори оренди п’яти земельних ділянок загальною площею понад 70 гектарів, серед яких майже 22 гектари у Китаєві, понад 23 гектари у Самбурках, близько 10 гектарів в урочищі Болгарське та ще дві ділянки площею понад 5 гектарів. Формальним орендарем виступає ПрАТ «Київська овочева фабрика», однак саме KAN Development відкрито підтверджує участь у реалізації цього проєкту та отримала землю в суборенду для подальшої забудови. Тут планують звести понад 40 житлових секцій, попри те, що значна частина території входить до пам’ятки археології національного значення.

Паралельно пов’язана з Ніконовим «Київська овочева фабрика» намагається через суд скасувати постанову Кабінету Міністрів №863, якою Китаївський археологічний комплекс отримав уточнені межі та посилений охоронний статус. У позові також міститься вимога заборонити державі розробляти охоронну документацію для пам’ятки. Іншими словами, поки прокуратура через суди намагається повернути землі державі, забудовник домагається скасування юридичних обмежень, які не дозволяють забудувати історичну територію.

Особливо цинічно виглядають заяви самого Ніконова про те, що археологічні розкопки можна провести за його кошти. Насправді Китаїв досліджують понад сто років. Саме тут знайдено візантійську амфору зі срібними гривнями XI–XII століть, давньоруське городище, печерний комплекс, курганний могильник та сотні інших артефактів, які вже експонуються у Національному музеї історії України. Ба більше, прокурори встановили наявність 14 підроблених аркушів у матеріалах археологічного дослідження, виконаного для забудовника.

Китаїв — далеко не єдиний конфліктний проєкт KAN Development. Під час будівництва «Файна Таун» були знесені гаражні кооперативи, «Комфорт Таун» роками критикували через забудову промислової території та проблеми з інженерними мережами, а в Respublika забудовник фактично перекрив передбачений містобудівною документацією громадський прохід до ТРЦ «Республіка Парк», перетворивши комунальну територію на приватний простір мешканців комплексу. Це вже не окремі випадки, а модель роботи, за якої громадські інтереси поступаються комерційній забудові.

Ще один показовий кейс — офісно-готельний комплекс «Столичний» на Хрещатику, 5 та Грушевського, 4-Б. Через ТОВ «ГРААЛЬ» та фонд «АРС КЕПІТАЛ» структури Максима Кріппи спільно з Ніконовим отримали контроль над ділянкою в історичному ареалі Києва та буферній зоні ЮНЕСКО. У 2021 році Київрада продовжила оренду землі, а у 2024 році ДІАМ видала дозвіл на будівництво, хоча сам проєкт роками залишався замороженим через конфліктний правовий статус землі, містобудівні обмеження та ризики порушення законодавства про охорону культурної спадщини.

Найбільший ризик у цій історії несуть не забудовники, а люди, які купують квартири або інвестують у такі проєкти. Якщо суд визнає передачу землі незаконною, скасує договори оренди чи дозвільні документи, будівництво можуть зупинити, а введення об’єктів в експлуатацію стане неможливим. Саме покупці залишаться з недобудами, судами та роками боротьби за власні кошти. Поки влада, забудовники та великі бізнес-групи ділять історичний Київ, усі ризики традиційно перекладають на інвесторів.