Back
Original version

Pro-Russian deputies in local councils. Why does the Verkhovna Rada protect the 'local warlords'?'

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

Last week's action-packed plenary week, the Verkhovna Rada adopted at first reading a bill 14405, which is to preserve the operability of local councils under martial law. Its essence in brief: a local council can continue to work and adopt decisions even if only one third of deputies from its composition are present.

Before the vote in the parliament, this bill 10 received approval from the Committee on State Power, Local Self-Government, Regional Development and Urban Planning in September. However, at the same meeting, committee members reviewed and approved another bill – 13618.

This bill amends the Electoral Code and other acts regarding the procedure for appealing a recall of local council deputies and filling their seats with the next person on the list. Its authors are deputies from several factions ("Fatherland", "Servant of the People", "European Solidarity").

Currently, it often happens that a local council deputy recalled by their party petitions the decision to court, and the case can drag on for years. Accordingly, all this time the party cannot appoint another candidate in place of the 'defectors.' The bill, among other things, proposes an amendment to the Code of Administrative Procedure that limits the term of consideration for such cases 15 days. It also speeds up actions by the territorial election commission to register the next deputy, and in case of its inaction these duties are transferred to the Central Election Commission.

Bill 13618 was adopted at first reading over a year ago, but again the hands of the profile committee only reached it now. However, as members of the profile committee claim, bringing 13618 to the floor is currently blocked. And not only due to accusations of even greater party 'bonding' of deputies. During the second reading, an amendment slipped into the bill that threatens the further passage of all decisions in the Verkhovna Rada…

Esteemed partners

Bill 13618 "stumbled" over an amendment proposed by Mykola Lazo, a member of parliament from Holos. The MP suggested adding a provision depriving of mandates all deputies of local councils elected from parties prohibited in 2022 year (OPZZh, Opposition Bloc, Party Shariy, 'Our', etc.). His colleagues on the committee supported it at the meeting.

At the same time, Lozinsky noted that a bill with such a clause (No. 7476) had already been submitted to the Verkhovna Rada in 2022 year, and its initiator was... the government. The profile committee even supported this initiative, but further promotion of the project was blocked. According to Lozinsky, behind this stood 'pro-Russian agentura in the parliament'.

Here is a small remark: after banning OPZZh and the extinction of the faction of the same name in parliament, its representatives who did not flee the country split into two roughly equal groups – 'Platform for Life and Peace' and 'Ukraine—Restoration'. Despite repeated calls to deprive them of mandates, this is not easy: grounds for depriving MPs of authority are clearly laid down in the Constitution.

The head of the ruling faction, Davyd Arakhamiya, repeatedly went to meet the 'fragments' of OPZZh (in the photo at the center standing next to the head of the parliamentary group 'Platform for Life and Peace' Yuriy Boyko)

photo: unian.ua

In some MPs' cases, mandates were revoked through citizenship deprivation tools (Viktor Medvedchuk, Taras Kozak, Renat Kuzmin); some submitted applications themselves (Nataliya Korolevska, Yuriy Solod, Oleh Voloshin, Yuliya Lvochkina). But most former 'OPZZh' members remain in the Rada and cling to their groups, to which isolated non-faction deputies joined, elected in eastern regions, and the 'sluga narodu' tainted ones. There are also several majoritarian MPs elected from the banned Opoblok who stay non-faction.

One of the former leaders of OPZZh – Viktor Medvedchuk – was exchanged for Ukrainian defenders captured and periodically makes anti-Ukrainian statements from Moscow.

photo: ssu.gov.ua

In total, together in the groups 'Platform for Life and Peace' and 'Ukraine—Restoration' there are 38 deputies. For comparison: in the largest faction after Servants of the People, 'European Solidarity' has 26 big decoys. Obviously, former representatives of banned parties are, to say the least, not enthusiastic about the potential deprivation of local colleagues' mandates.

It would seem that 38 votes would not make a difference if the Rada has supporters of cleansing the political field at least locally from remnants of pro-Russian forces. Nevertheless, the leadership of the majority, which shapes the agenda in the Rada, looks at the situation more globally.

It is no secret that parliamentary groups composed of ex-Opposition Platform MPs are effectively satellites of 'Servants of the People' on important and often unpopular votes. The majority currently consists only of 228 deputies, while parts of even these 228 have long since left the country. Therefore, physically the ruling mono-coalition cannot take decisions on its own. Hence, the 'sawyers' in the form of deputy groups are simply indispensable for the parliament's stable work.

According to the Chesno movement's calculations for October 2025, 'Restoration of Ukraine' voted in sync with 'Servants of the People' in 75% of cases, and 'Platform for Life and Peace' in 61%. Only the 'Dovira' group is more loyal to the majority (84% of joint votes).

According to Chesno, the deputy groups 'Restoration of Ukraine' and 'Platform for Life and Peace' are among the leaders in joint voting with the majority

graphic: Chesno movement

The public initiative 'Golka' calculated in August this year the five MPs from the former OPZZh who most support the majority with their votes. Serhiy Larin, Oleksandr Kachny, Serhiy Lvovochkin, Ihor Kisilov, Oleksandr Puzanov support the government in 97–99% of votes. For contrast: in 2022 year, when these MPs were still part of OPZZh, their support did not exceed 38%.

Given this, the logic of the ultra-pragmatic leadership of the pro-presidential party is clear. Why spoil relations with partners who, despite their status as political 'war prisoners', could engage in sabotage and instead of disciplined pressing of the required buttons, take a different path.

Moreover, this is particularly unnecessary ahead of a series of highly important votes announced by the president. The leverage these satellites of 'Servants' have was demonstrated by lengthy battles over depriving Yuriy Boyko of the title of Hero of Ukraine and banning the UOC MP – the relevant initiatives were blocked precisely by the forces of former 'mouthpieces of the Kremlin' in the Rada. Yet both decisions were ultimately pushed through.

'Cynical reality'

The attempt to deprive local council deputies of mandates, sneaking into the project 13618, is another 'red line' for former 'OPZZh' members.

'This amendment was proposed by Roman Lozinsky to the committee by letter, although by the rules the deadline for amendments to bills passed at first reading has long since expired. But the committee approved it and included it in the bill,' says the main author Ivan Krulko from Batkivshchyna. 'And this really affected its consideration in the second reading, because our parliamentary majority exists only on paper, and Servants have to bargain, including with representatives of the banned parties. This may be the reason the bill simply won't be brought into the session hall. That is the cynical reality'.

Ivan Krulko – the main author of bill 13618 – hopes that the key norm on accelerated recall and replacement of local council deputies, which already passed the first reading, will still be voted on.

photo: Ivan Krulko/Facebook

Krulko hopes to still find a way for the key norm on accelerated recall and replacement to be voted on.

"I understand both the author of this amendment who submitted it, and the deputies who supported it," Krulko says. "This issue has two sides: some believe the framing is entirely fair, others think it shouldn’t be done for various reasons. Some are opposed due to loyalty to banned parties, others because they believe that depriving that many deputies of authority would render some local councils, especially in the east, nonfunctional."

The author of the controversial amendment, Roman Lozinsky, criticizes the bill 13618 for trying to introduce a 'turbo mode of recall of deputies,' which would entrench party dictatorship. He, however, sees his proposal as a major positive and notes that the committee supported it unanimously – even by former OPZZh representatives.

The author of the controversial amendment, Roman Lozinsky, claims a strong influence of MPs from ex-OPZZh on shaping the agenda in the Verkhovna Rada

photo: Roman Lozinsky/Facebook

'To our great regret, today in the Verkhovna Rada the influence of pro-Russian remnants of the Party of Regions on agenda-setting is so great that they can block the inclusion of bills with such amendments,' Lozinsky laments, adding that the push to deprive MPs from OPZZh and Co. should have been pursued in 2022–2023 years ago, when the court decision banning these parties just took effect. 'But the government's proposal on this was not even brought to the parliamentary floor'.

That Lozinsky's amendment put on hold the bill's progression to the floor 13618 was confirmed by sources in 'Hlavkom' in 'Sluga Narodu'.

No chance?

Recall that replacing bans on deputies from banned parties in case of mass deprivation without elections is not feasible, and thus some local councils could become unable to operate. This is indeed one of the cautions for such a mass 'cleansing.' But such councils are not that many, and the bill passed at first reading 14405, which allows a local council to work with a third of its staff, partly solves this problem. Moreover, most councils where such political forces prevailed have already stopped functioning: some ended up in occupied territories, some simply cannot gather for meetings (some deputies fled, some are detained on charges of treason and collaboration). In places where local councils became effectively incapacitated, governance passed to military administrations.

But there's another moment: in many local councils deputies from banned parties, who became independents or formed groups with abstruse names, as in parliament, are part of informal 'coalitions' with local branches of parliamentary parties. And losing these allies is undesirable.

Head of the Ukrainian Civic Coalition 'Committee of Voters' Oleksiy Koshel is convinced: parliament must create conditions for deputies from banned parties to lose their deputy mandate at least at the local level.

"This discussion has been going on for 4,5 years, and many authoritative jurists, constitutional law experts nearly unanimously say that the presence of deputies from those Kremlin-banned pro-Russian parties in parliament is nonsense," Koshel says. "The main obstacle to adopting this norm is likely unofficial obligations of the majority and, in general, the power to groups created on the basis of the former OPZZh. You cannot touch mandates of MPs from that party because it's forbidden by the Constitution. But they could have been deprived of leadership positions in profile committees, the ability to represent the parliament in various international delegations, etc. Yet none of these minimal steps were taken."

In sum, an expert concludes that the bill with Lozinsky's amendment has no chance of adoption.

Doubts persist whether this norm will work, and former MP and one of the authors of the Electoral Code, Oleksandr Chernenko: "The patriotic wing of the 'Sluga,' together with 'European Solidarity' and 'Golos,' will provide votes. But pragmatic 'deal-makers' and majoritarian MPs will not. So this is a pure declaration and a cosmetic PR."

Golos movement editor-in-chief Oleksandr Salyzhenko also believes that after the missed chance in 2022 to quickly remove pro-Russian forces from the political field, the government is unlikely to pursue a conflict with them now. However, he expects that the norm on strengthening imperative mandates, embedded in 13618, will be pushed through via a 'Plan B' – an amendment to some other bill.

Ultimately, the fierce struggle with pro-Russian legacy again boils down to the arithmetic of backstage deals. Moreover, such a situation is convenient for the leadership of the majority – why not tease the nerves of parliament's 'war prisoners' by showing new threats?

Pavel Vueets, 'Glavkom'

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Проросійські депутати у місцевих радах. Чому Верховна Рада оберігає «ждунів»?". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ZmiOne.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Проросійські депутати у місцевих радах. Чому Верховна Рада оберігає «ждунів»?". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ZmiOne.

Минулого насиченого пленарного тижня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт 14405, який має зберегти дієздатність місцевих рад в умовах воєнного стану. Його суть стисло: місцева рада може продовжувати працювати та ухвалювати рішення навіть за наявності лише третини депутатів від її складу.

Перед голосуванням в парламенті цей законопроєкт 10 вересня отримав схвалення Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Проте на цьому ж засіданні члени комітету розглянули та ухвалили ще один законопроєкт – 13618.

Ним вносяться зміни до Виборчого кодексу та інших законодавчих актів щодо процедури оскарження відкликання депутатів місцевих рад та проведення їх заміщення наступними у списку. Його авторами є депутати з різних фракцій («Батьківщина», «Слуга народу», «Європейська солідарність»).

Зараз часто виникає ситуація, коли депутат місцевої ради, якого відкликає партія, подає на це рішення до суду і той може розглядати справу роками. Відповідно весь цей час партія не може завести замість «відступників» іншого кандидата. Законопроєкт, серед іншого, пропонує внести правку до Кодексу адміністративного судочинства, яка обмежує термін судового розгляду таких справ 15 днями. Також пришвидшуються дії територіальної виборчої комісії щодо реєстрації наступного депутата, а у разі її бездіяльності ці обов’язки переносяться на ЦВК.

Законопроєкт 13618 був прийнятий за основу ще рік тому, але знову руки у профільного комітету дійшли до нього лише зараз. Проте, як стверджують члени профільного комітету, винесення 13618 до зали наразі заблоковане. І не тільки через претензії щодо ще більшого партійного «закріпачення» депутатів. Під час розгляду до другого читання в законопроєкт затесалася правка, яка ставить під загрозу подальше прийняття всіх рішень у Верховній Раді…

Поважні партнери

Законопроєкт 13618 «спіткнувся» об правку від народного депутата від «Голосу» Романа Лозинського. Нардеп запропонував доповнити проєкт новелою щодо позбавлення мандатів всіх депутатів місцевих рад, обраних від заборонених у 2022 році проросійських партій (ОПЗЖ, Опозиційний блок, Партія Шарія, «Наші» тощо). І його колеги по комітету на засіданні її підтримали.

При цьому Лозинський звернув увагу, що законопроєкт з такою нормою (№7476) вже подавався у Верховну Раду в 2022 році, і його ініціатором був… уряд. Профільний комітет навіть підтримав цю ініціативу, але подальше просування проєкту було заблоковане. На думку Лозинського, за цим стояла «проросійська агентура в парламенті».

Тут варто зробити невелику ремарку: після заборони ОПЗЖ та припинення існування однойменної фракції в парламенті ті її представники, що не розбіглися з країни, розбилися на дві приблизно рівночисельні групи – «Платформа за життя та мир» та «Відновлення України». Попри неодноразові заклики позбавити їх мандатів, реалізувати це не так просто: підстави для позбавлення повноважень народних депутатів чітко прописані в Конституції.

Керівник монобільшості Давид Арахамія неодноразово йшов назустріч «уламкам» ОПЗЖ (на фото у центрі – стоїть поруч з головою депутатської групи «Платформа за життя та мир» Юрієм Бойком)

фото: unian.ua

У деяких нардепів забрали мандати через інструмент позбавлення громадянства (Віктор Медведчук, Тарас Козак, Ренат Кузьмін), хтось написав заяви сам (Наталія Королевська, Юрій Солод, Олег Волошин, Юлія Льовочкіна). Але більшість колишніх «ОПЗЖшників» – досі в Раді та тримаються своїх груп, до яких доєдналися поодинокі позафракційні мажоритарники, обрані у східних регіонах, та опальні «слуги народу». Також в парламенті є кілька мажоритарників, обраних від забороненого Опоблоку, які тримаються позафракційними.

Один з колишніх лідерів ОПЗЖ – Віктор Медведчук – був обміняний на полонених українських захисників та періодично нагадує про себе антиукраїнськими заявами з Москви

фото: ssu.gov.ua

Загалом разом у групах «Платформа за життя та мир» і «Відновлення України» числиться 38 депутатів. Для порівняння: у найбільшій після «слуг народу» фракції «Європейська солідарність» – 26 штиків. Очевидно, що колишні представники заборонених партій, м’яко кажучи, без ентузіазму ставляться до потенційного позбавлення депутатського статусу їхніх соратників на місцях.

Здавалося б, 38 голосів не зроблять погоди у випадку, коли у Раді вистачає прихильників зачищення політичного поля принаймні на місцях від залишків проросійських сил. Проте керівництво монобільшості, яке і формує порядок денний в Раді, дивиться на ситуацію глобальніше.

Не є таємницею, що депутатські групи, які складаються з представників екс-ОПЗЖ, фактично є сателітами «слуг народу» при важливих і часто непопулярних голосуваннях. Монобільшість наразі складається лише з 228 депутатів, при цьому частини навіть цих 228-ми давно немає в країні. Тому чисто фізично правляча монокоаліція давно вже не може приймати рішення власними силами. Тож «милиці» у вигляді депутатських груп є просто незамінними для стабільної роботи парламенту.

За підрахунками руху «Чесно» за жовтень 2025 року «Відновлення України» голосувало синхронно зі «слугами народу» у 75% випадків, а «Платформа за життя та мир» – у 61%. Більш лояльною до монобільшості є тільки депутатська група «Довіра» (84% спільних голосувань).

За підрахунками руху «Чесно», депутатські групи «Відновлення України» та «Платформа за життя та мир» – серед лідерів у спільних голосуваннях з монобільшістю

графіка: рух «Чесно»

Громадська ініціатива «Голка» у серпні цього року вирахувала п’ятірку нардепів від колишньої ОПЗЖ, які найбільше підтримують монобільшість своїми голосами. Сергій Ларін, Олександр Качний, Сергій Льовочкін, Ігор Кісільов, Олександр Пузанов підтримують владу у 97–99% голосувань. Для контрасту: до 2022 року, коли ці нардепи перебували ще у складі ОПЗЖ, підтримка не перевищувала 38%.

З огляду на це логіка суперпрагматичної верхівки пропрезидентської партії цілком зрозуміла. Навіщо псувати стосунки з партнерами, які, попри свій статус політичних «військовополонених», можуть зайнятися саботажем та замість того, аби дисципліновано тиснути потрібні кнопки.

Тим більше це непотрібно напередодні низки надважливих голосувань, які анонсував президент. Те, які важелі мають ці сателіти «слуг народу», продемонстрували тривалі епопеї з позбавленням звання Героя України Юрія Бойка та забороною УПЦ МП – відповідні ініціативи блокувалися якраз силами колишніх «рупорів Кремля» у Раді. Втім, обидва рішення у підсумку були дотиснуті.

«Цинічна реальність»

Спроба позбавлення мандатів депутатів місцевих рад, яка прокралася в проєкт 13618, – ще одна «червона лінія» для колишніх «ОПЗЖшників».

«Цю правку Роман Лозинський запропонував листом до комітету, хоча за регламентом термін для внесення поправок до законопроєктів, які прийняті у першому читанні, давно минув. Але комітет ухвалив її та включив до законопроєкту, – розповідає головний автор законопроєкту Іван Крулько з «Батьківщини». – І це дійсно вплинуло на його розгляд в другому читанні, тому що парламентська монобільшість у нас тільки на папері і «слугам народу» доводиться домовлятися, зокрема, з представниками заборонених партій. Це якраз і може стати тією причиною, через яку законопроєкт просто не будуть вносити в сесійну залу. Така цинічна реальність».

Іван Крулько – головний автор законопроєкту 13618 – сподівається, що основні його норми вдасться прийняти без «токсичної» поправки щодо позбавлення мандатів депутатів від заборонених партій

фото: Іван Крулько/Facebook

Крулько сподівається все-таки знайти можливість, щоб ключова норма проєкту щодо пришвидшеного відкликання та заміни депутатів місцевих рад, яка вже була підтримана в першому читанні, все-таки була проголосована.

«Я розумію і автора цієї поправки, який її вніс, і депутатів, які її підтримували, – каже Крулько. – У цього питання є дві сторони: одні вважають, що ця постановка питання є повністю справедливою, інші – що цього не треба робити з різних причин. Хтось проти через лояльність до заборонених партій, хтось – через те, що вважає, що у разі позбавлення повноважень такої кількості депутатів деякі місцеві ради, особливо на сході, взагалі стануть недієздатними».

Автор скандальної правки – Роман Лозинський – критикує сам законопроєкт 13618 через спробу запровадження «турборежиму відкликання депутатів», яка закріпить партійну диктатуру. А свою пропозицію навпаки вважає великим позитивом і звертає увагу, що комітет підтримав її одноголосно – навіть представники екс-ОПЗЖ.

Автор скандальної правки Роман Лозинський стверджує про великий вплив депутатів від екс-ОПЗЖ на формування порядку денного у Верховній Раді

фото: Роман Лозинський/Facebook

«На превеликий жаль, на сьогодні у Верховній Раді вплив проросійських уламків Партії регіонів на формування порядку денного настільки великий, що вони можуть дозволити собі заблокувати потрапляння до нього законопроєктів з такими поправками», – нарікає Лозинський та додає, що дотискати питання позбавлення мандатів депутатів від ОПЗЖ та Ко потрібно було в 2022-2023 роках, коли тільки вступило в силу рішення суду щодо заборони цих партій. – Але тодішня пропозиція уряду щодо цього так і не була навіть винесена в залу парламенту».

Те, що саме правка Лозинського поставила на паузу винесення в залу законопроєкту 13618, підтвердили і співрозмовники «Главкома» в «Слугах народу».

Шансів немає?

Нагадаємо, що замінити депутатів від заборонених партій у разі масового позбавлення мандатів без проведення виборів нема ким, і через це деякі місцеві ради можуть стати неспроможними. І це, дійсно, є однією з пересторог для такої масової «зачистки». Але таких рад не так багато, а прийнятий у першому читанні законопроєкт 14405, згідно з яким місцева рада може працювати і з третиною складу, частково вирішує цю проблему. До того ж, переважно ради, де переважали такі політсили, вже припинили свою роботу: якісь з них опинилися на окупованих територіях, якісь просто не можуть зібратися на засідання (частина депутатів втекла, частина – затримані за звинуваченнями у держзраді та колабораціонізмі). Там, де місцеві ради стали фактично недієздатними, управління громадами перейшло до військових адміністрацій.

Але є ще один момент: в багатьох місцевих радах депутати від заборонених партій, які стали позафракційними або збилися у групи з абстрактними назвами, так само, як і в парламенті, є складовими неформальних «коаліцій» з місцевими філіалами парламентських партій. І втрачати цих союзників не хочеться.

Голова Комітету виборців України Олексій Кошель переконаний: парламент має створити умови для того, аби депутати від заборонених партій втратили депутатство принаймні на місцевому рівні.

«Ця дискусія триває вже 4,5 роки, і багато авторитетних юристів, фахівців з конституційного права майже одноголосно говорять про те, що наявність депутатів від заборонених судом проросійських партій – це нонсенс, – каже Кошель. – Основна перешкода для прийняття цієї норми – ймовірні неофіційні зобов’язання монобільшості і загалом влади перед групами, створеними на основі колишньої ОПЗЖ. Чіпати мандати народних депутатів від цієї партії не можна, бо це заборонено Конституцією. Але їх давно можна було позбавити керівних посад у профільних комітетах, можливості представляти парламент в різноманітних міжнародних делегаціях тощо. Втім, навіть цих мінімальних кроків не було зроблено».

Підсумовуючи, експерт робить висновок, що законопроєкт з правкою Лозинського не має шансів на прийняття.

Сумнівається в тому, що ця норма запрацює, і ексдепутат та один з авторів Виборчого кодексу Олександр Черненко: «Патріотичне крило «слуг», разом із «Європейською солідарністю» та «Голосом», голоси дадуть. Але прагматичні «рішали» та мажоритарники – ні. Тому це – чиста декларація та красивий піар».

Головний редактор руху «Чесно» Олександр Саліженко також вважає, що, після того, як у 2022 році був згаяний шанс на швидке виведення з політичного поля депутатів від проросійських сил, зараз іти на конфлікт з ними влада не ризикне. Проте очікує, що норму про посилення імперативного мандату, яка закладена в 13618, її лобісти спробують провести через «план Б» – правкою до якогось іншого законопроєкту.

У підсумку запекла боротьба з проросійською спадщиною вкотре впирається в арифметику кулуарних домовленостей. До того ж, така ситуація керівництву монобільшості навіть на руку – чому б не полоскотати нерви парламентських «військовополонених» демонстрацією нових загроз?

Павло Вуєць, «Главком»

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Проросійські депутати у місцевих радах. Чому Верховна Рада оберігає «ждунів»?". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ZmiOne.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Проросійські депутати у місцевих радах. Чому Верховна Рада оберігає «ждунів»?". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ZmiOne.

Download Download PDF