Санкції в обхід: як Дмитро Коваленко вибудував міжнародну мережу з Польщі, ОАЕ та Швейцарії для торгівлі вугіллям РФ на мільйони доларів

Факт того, що після 2014 року багато українських компаній не припинили бізнес-зв’язків із Росією, вибудовуючи «сірі» механізми співпраці, був загальновідомим.

Особливо прибутковим сегментом виявилися поставки вугілля, які здійснювалися як в Україну, так і на європейські ринки.

Однією з центральних фігур цих схем журналісти вважають Дмитра Коваленка.

У 2022 році ситуація різко змінилася – на Росію посипалися санкції, і продавати сировину стало набагато складніше.

Але постачання вугілля продовжувалися і надалі.

І тут також спливає прізвище Дмитра Коваленка, який успішно продовжив працювати на цьому ринку, попри той факт, що і до повномасштабної війни, і після неї цілий ряд видань публікував матеріали, документально які розкривають схеми та обсяги постачань пана Коваленка.

Нагадаймо, Дмитро Коваленко — один з найбільш відомих українських трейдерів на ринку енергетичного вугілля.

Протягом багатьох років його компанії займалися міжнародними постачаннями палива, працюючи з ринками Європи, Азії та Близького Сходу.

За даними журналістських розслідувань, ключову роль у цій системі відіграє швейцарська компанія Adelon AG, зареєстрована в кантоні Цуг — одній з головних європейських юрисдикцій для сировинних трейдерів.

Офіційно Adelon AG позиціюється як міжнародний постачальник вугілля з різних країн світу, зокрема з ПАР, Австралії, США, Індонезії.

Однак у документах, на які посилаються журналісти, фігурують і постачання російського вугілля, що ставить під сумнів офіційну структуру походження палива.

Детальний розбір схем Дмитра Коваленка та документи, що підтверджують його участь у торгівлі російським вугіллям, опубліковані в матеріалі: Головний вугільний трейдер України Дмитро Коваленко продовжує працювати з Росією в період війни: схеми, деталі та подробиці.

Одним із постачальників вугілля для трейдингових операцій, згідно з розслідуванням, є російська компанія ТОВ «Мелтек», що працює в Кемеровській області — центрі вугільної промисловості Росії. «Мелтек» пов’язують зі структурами російського мільярдера Костянтина Струкова, власника гірничодобувних активів і президента групи «Южуралзолото».

Струков також є депутатом законодавчих зборів Челябінської області та входить до числа впливових бізнесменів у російському сировинному секторі.

За даними розслідування, саме вугілля з підприємств, пов’язаних зі Струковим, надходило в міжнародні торгівельні ланцюжки через структури Коваленка.

Особливий інтерес журналістів викликали контракти, укладені вже після початку повномасштабного вторгнення Росії.

Так, в опублікованих документах згадується контракт від 16 липня 2022 року, що передбачає постачання вугілля з шахти «Беловська» в Кемеровській області.

Цей контракт, за даними розслідування, був укладений між російським постачальником і структурами, пов’язаними з трейдинговою мережею Коваленка.

Загальна ж сума угод за цими постачаннями могла сягати десятків мільйонів доларів.

Журналісти стверджують, що лише один із контрактів на постачання вугілля між структурами «Мелтек» і Adelon AG оцінювався у два мільйони доларів.

Розслідування описує кілька механізмів, які могли використовуватися для торгівлі російським вугіллям попри санкційні обмеження.

Читайте по темі: «Фламінго» не злетів: як власник Fire Point Денис Штілерман сам "спалив" корупційні схеми Міндіча і провал оборонного проєкту

Читайте по темі: Sanctions-busting fixer Oleg Tsyura tied to $10B Sennychenko scheme, Crimean ore shipments, and offshore money transfers

Транзит через європейські країни.

Один зі способів — оформлення постачань як транзиту.

Схема виглядає наступним чином: російське вугілля відправляється в Польщу, де декларується як транзитне, але кінцевий пункт призначення змінюється вже в процесі перевезення.

В окремих випадках такі зміни пояснюються «технічними причинами» або «невідповідністю характеристик вугілля».

Однак на практиці це дозволяє змінювати кінцевого покупця і фактично перерозподіляти постачання.

Ще один поширений механізм — перевантаження вугілля між суднами в морі.

У такій схемі велике судно доставляє вугілля в нейтральні води, вантаж перевантажується на менші судна, а після цього паливо відправляється в європейські порти.

Така практика значно ускладнює відстеження походження товару.

Подібні схеми успішно випробувані та досі використовуються для обходу санкцій проти російської нафти та вугілля.

Зміна походження вугілля.

У деяких випадках вугілля може декларуватися як продукція з інших країн.

Наприклад, у документації воно може вказуватися як південноафриканське, австралійське, індонезійське.

Однак розслідування вказує, що реальні ланцюжки постачань найчастіше ведуть до російських добувних компаній.

У розслідуванні також згадується мережа компаній, зареєстрованих у різних юрисдикціях.

Серед них: – польська Polska Grupa Importowa Premium.

Компанія була зареєстрована в Катовіце і виступає європейським логістичним оператором для торгівлі вугіллям.- Azurit DWC-LLC з ОАЕ.

Компанія з Дубая, яка використовується для проведення фінансових операцій і оптимізації податкового навантаження.- Plaimp SFP Limited, ОАЕ.

Зареєстрована у вільній економічній зоні Дубая, використовується для спрощення розрахунків і зниження прозорості фінансових потоків.

Окрему роль у системі відіграє українська логістична компанія «Гранова логістик», зареєстрована в Чорноморську.

За даними розслідування, компанія була переоформлена на сина Дмитра Коваленка.

Через цю структуру здійснювалися операції, пов’язані з портовою інфраструктурою та логістикою постачань.

Журналісти також звертають увагу на інвестиції Коваленка в українські проєкти.

За даними публікацій, прибуток від вугільного трейдингу вкладається в різноманітні активи, включаючи зернові термінали, аграрні підприємства, логістичні компанії.

Зокрема, згадуються такі структури як «Грейн Термінал», «Оверфуд», «Аграрна елеваторна компанія» тощо.

У сухому залишку виходить, що Дмитро Коваленко не тільки успішно реалізує схеми з торгівлі підсанкційним російським вугіллям, але й не менш успішно вкладає отримані таким чином гроші в різноманітні бізнес-проєкти в Україні.

Варто також нагадати, що Європейський Союз запровадив заборону на імпорт російського вугілля ще у 2022 році.

Мета цих обмежень — скоротити експортні доходи Росії, які можуть використовуватися для фінансування війни.

Вугільна галузь є однією з ключових для російської економіки: вона забезпечує значну частину валютної виручки сировинного сектору.

Тому будь-які схеми, що дозволяють обходити санкції та продовжувати експорт вугілля, привертають увагу журналістів і регуляторів.

Опубліковані матеріали описують складну мережу міжнародної торгівлі вугіллям, що включає компанії у Швейцарії, Польщі, ОАЕ, Росії та Україні.

Центральною фігурою цієї системи є український трейдер Дмитро Коваленко, чиї структури продовжують співпрацю з російськими вугільними компаніями навіть після початку повномасштабної війни.

Факт того, що після 2014 року багато українських компаній не припинили бізнес-зв’язків із Росією, вибудовуючи «сірі» механізми співпраці, був загальновідомим.

Особливо прибутковим сегментом виявилися поставки вугілля, які здійснювалися як в Україну, так і на європейські ринки.

Однією з центральних фігур цих схем журналісти вважають Дмитра Коваленка.

У 2022 році ситуація різко змінилася – на Росію посипалися санкції, і продавати сировину стало набагато складніше.

Але постачання вугілля продовжувалися і надалі.

І тут також спливає прізвище Дмитра Коваленка, який успішно продовжив працювати на цьому ринку, попри той факт, що і до повномасштабної війни, і після неї цілий ряд видань публікував матеріали, документально які розкривають схеми та обсяги постачань пана Коваленка.

Нагадаймо, Дмитро Коваленко — один з найбільш відомих українських трейдерів на ринку енергетичного вугілля.

Протягом багатьох років його компанії займалися міжнародними постачаннями палива, працюючи з ринками Європи, Азії та Близького Сходу.

За даними журналістських розслідувань, ключову роль у цій системі відіграє швейцарська компанія Adelon AG, зареєстрована в кантоні Цуг — одній з головних європейських юрисдикцій для сировинних трейдерів.

Офіційно Adelon AG позиціюється як міжнародний постачальник вугілля з різних країн світу, зокрема з ПАР, Австралії, США, Індонезії.

Однак у документах, на які посилаються журналісти, фігурують і постачання російського вугілля, що ставить під сумнів офіційну структуру походження палива.

Детальний розбір схем Дмитра Коваленка та документи, що підтверджують його участь у торгівлі російським вугіллям, опубліковані в матеріалі: Головний вугільний трейдер України Дмитро Коваленко продовжує працювати з Росією в період війни: схеми, деталі та подробиці.

Одним із постачальників вугілля для трейдингових операцій, згідно з розслідуванням, є російська компанія ТОВ «Мелтек», що працює в Кемеровській області — центрі вугільної промисловості Росії. «Мелтек» пов’язують зі структурами російського мільярдера Костянтина Струкова, власника гірничодобувних активів і президента групи «Южуралзолото».

Струков також є депутатом законодавчих зборів Челябінської області та входить до числа впливових бізнесменів у російському сировинному секторі.

За даними розслідування, саме вугілля з підприємств, пов’язаних зі Струковим, надходило в міжнародні торгівельні ланцюжки через структури Коваленка.

Особливий інтерес журналістів викликали контракти, укладені вже після початку повномасштабного вторгнення Росії.

Так, в опублікованих документах згадується контракт від 16 липня 2022 року, що передбачає постачання вугілля з шахти «Беловська» в Кемеровській області.

Цей контракт, за даними розслідування, був укладений між російським постачальником і структурами, пов’язаними з трейдинговою мережею Коваленка.

Загальна ж сума угод за цими постачаннями могла сягати десятків мільйонів доларів.

Журналісти стверджують, що лише один із контрактів на постачання вугілля між структурами «Мелтек» і Adelon AG оцінювався у два мільйони доларів.

Розслідування описує кілька механізмів, які могли використовуватися для торгівлі російським вугіллям попри санкційні обмеження.

Читайте по темі: Sanctions-busting fixer Oleg Tsyura tied to $10B Sennychenko scheme, Crimean ore shipments, and offshore money transfers

Читайте по темі: Росія знову намагається втягнути Білорусь у війну проти України, — Зеленський

Транзит через європейські країни.

Один зі способів — оформлення постачань як транзиту.

Схема виглядає наступним чином: російське вугілля відправляється в Польщу, де декларується як транзитне, але кінцевий пункт призначення змінюється вже в процесі перевезення.

В окремих випадках такі зміни пояснюються «технічними причинами» або «невідповідністю характеристик вугілля».

Однак на практиці це дозволяє змінювати кінцевого покупця і фактично перерозподіляти постачання.

Ще один поширений механізм — перевантаження вугілля між суднами в морі.

У такій схемі велике судно доставляє вугілля в нейтральні води, вантаж перевантажується на менші судна, а після цього паливо відправляється в європейські порти.

Така практика значно ускладнює відстеження походження товару.

Подібні схеми успішно випробувані та досі використовуються для обходу санкцій проти російської нафти та вугілля.

Зміна походження вугілля.

У деяких випадках вугілля може декларуватися як продукція з інших країн.

Наприклад, у документації воно може вказуватися як південноафриканське, австралійське, індонезійське.

Однак розслідування вказує, що реальні ланцюжки постачань найчастіше ведуть до російських добувних компаній.

У розслідуванні також згадується мережа компаній, зареєстрованих у різних юрисдикціях.

Серед них: – польська Polska Grupa Importowa Premium.

Компанія була зареєстрована в Катовіце і виступає європейським логістичним оператором для торгівлі вугіллям.- Azurit DWC-LLC з ОАЕ.

Компанія з Дубая, яка використовується для проведення фінансових операцій і оптимізації податкового навантаження.- Plaimp SFP Limited, ОАЕ.

Зареєстрована у вільній економічній зоні Дубая, використовується для спрощення розрахунків і зниження прозорості фінансових потоків.

Окрему роль у системі відіграє українська логістична компанія «Гранова логістик», зареєстрована в Чорноморську.

За даними розслідування, компанія була переоформлена на сина Дмитра Коваленка.

Через цю структуру здійснювалися операції, пов’язані з портовою інфраструктурою та логістикою постачань.

Журналісти також звертають увагу на інвестиції Коваленка в українські проєкти.

За даними публікацій, прибуток від вугільного трейдингу вкладається в різноманітні активи, включаючи зернові термінали, аграрні підприємства, логістичні компанії.

Зокрема, згадуються такі структури як «Грейн Термінал», «Оверфуд», «Аграрна елеваторна компанія» тощо.

У сухому залишку виходить, що Дмитро Коваленко не тільки успішно реалізує схеми з торгівлі підсанкційним російським вугіллям, але й не менш успішно вкладає отримані таким чином гроші в різноманітні бізнес-проєкти в Україні.

Варто також нагадати, що Європейський Союз запровадив заборону на імпорт російського вугілля ще у 2022 році.

Мета цих обмежень — скоротити експортні доходи Росії, які можуть використовуватися для фінансування війни.

Вугільна галузь є однією з ключових для російської економіки: вона забезпечує значну частину валютної виручки сировинного сектору.

Тому будь-які схеми, що дозволяють обходити санкції та продовжувати експорт вугілля, привертають увагу журналістів і регуляторів.

Опубліковані матеріали описують складну мережу міжнародної торгівлі вугіллям, що включає компанії у Швейцарії, Польщі, ОАЕ, Росії та Україні.

Центральною фігурою цієї системи є український трейдер Дмитро Коваленко, чиї структури продовжують співпрацю з російськими вугільними компаніями навіть після початку повномасштабної війни.

Факт того, що після 2014 року багато українських компаній не припинили бізнес-зв’язків із Росією, вибудовуючи «сірі» механізми співпраці, був загальновідомим.

Особливо прибутковим сегментом виявилися поставки вугілля, які здійснювалися як в Україну, так і на європейські ринки.

Однією з центральних фігур цих схем журналісти вважають Дмитра Коваленка.

У 2022 році ситуація різко змінилася – на Росію посипалися санкції, і продавати сировину стало набагато складніше.

Але постачання вугілля продовжувалися і надалі.

І тут також спливає прізвище Дмитра Коваленка, який успішно продовжив працювати на цьому ринку, попри той факт, що і до повномасштабної війни, і після неї цілий ряд видань публікував матеріали, документально які розкривають схеми та обсяги постачань пана Коваленка.

Нагадаймо, Дмитро Коваленко — один з найбільш відомих українських трейдерів на ринку енергетичного вугілля.

Протягом багатьох років його компанії займалися міжнародними постачаннями палива, працюючи з ринками Європи, Азії та Близького Сходу.

За даними журналістських розслідувань, ключову роль у цій системі відіграє швейцарська компанія Adelon AG, зареєстрована в кантоні Цуг — одній з головних європейських юрисдикцій для сировинних трейдерів.

Офіційно Adelon AG позиціюється як міжнародний постачальник вугілля з різних країн світу, зокрема з ПАР, Австралії, США, Індонезії.

Однак у документах, на які посилаються журналісти, фігурують і постачання російського вугілля, що ставить під сумнів офіційну структуру походження палива.

Детальний розбір схем Дмитра Коваленка та документи, що підтверджують його участь у торгівлі російським вугіллям, опубліковані в матеріалі: Головний вугільний трейдер України Дмитро Коваленко продовжує працювати з Росією в період війни: схеми, деталі та подробиці.

Читайте по темі: Нічна атака на Самарську область: Новокуйбишевський НПЗ перетворився на факел

Одним із постачальників вугілля для трейдингових операцій, згідно з розслідуванням, є російська компанія ТОВ «Мелтек», що працює в Кемеровській області — центрі вугільної промисловості Росії. «Мелтек» пов’язують зі структурами російського мільярдера Костянтина Струкова, власника гірничодобувних активів і президента групи «Южуралзолото».

Струков також є депутатом законодавчих зборів Челябінської області та входить до числа впливових бізнесменів у російському сировинному секторі.

За даними розслідування, саме вугілля з підприємств, пов’язаних зі Струковим, надходило в міжнародні торгівельні ланцюжки через структури Коваленка.

Особливий інтерес журналістів викликали контракти, укладені вже після початку повномасштабного вторгнення Росії.

Так, в опублікованих документах згадується контракт від 16 липня 2022 року, що передбачає постачання вугілля з шахти «Беловська» в Кемеровській області.

Цей контракт, за даними розслідування, був укладений між російським постачальником і структурами, пов’язаними з трейдинговою мережею Коваленка.

Загальна ж сума угод за цими постачаннями могла сягати десятків мільйонів доларів.

Журналісти стверджують, що лише один із контрактів на постачання вугілля між структурами «Мелтек» і Adelon AG оцінювався у два мільйони доларів.

Розслідування описує кілька механізмів, які могли використовуватися для торгівлі російським вугіллям попри санкційні обмеження.

Читайте по темі: Росія знову намагається втягнути Білорусь у війну проти України, — Зеленський

Транзит через європейські країни.

Один зі способів — оформлення постачань як транзиту.

Схема виглядає наступним чином: російське вугілля відправляється в Польщу, де декларується як транзитне, але кінцевий пункт призначення змінюється вже в процесі перевезення.

В окремих випадках такі зміни пояснюються «технічними причинами» або «невідповідністю характеристик вугілля».

Однак на практиці це дозволяє змінювати кінцевого покупця і фактично перерозподіляти постачання.

Ще один поширений механізм — перевантаження вугілля між суднами в морі.

У такій схемі велике судно доставляє вугілля в нейтральні води, вантаж перевантажується на менші судна, а після цього паливо відправляється в європейські порти.

Така практика значно ускладнює відстеження походження товару.

Подібні схеми успішно випробувані та досі використовуються для обходу санкцій проти російської нафти та вугілля.

Зміна походження вугілля.

У деяких випадках вугілля може декларуватися як продукція з інших країн.

Наприклад, у документації воно може вказуватися як південноафриканське, австралійське, індонезійське.

Однак розслідування вказує, що реальні ланцюжки постачань найчастіше ведуть до російських добувних компаній.

У розслідуванні також згадується мережа компаній, зареєстрованих у різних юрисдикціях.

Серед них: – польська Polska Grupa Importowa Premium.

Компанія була зареєстрована в Катовіце і виступає європейським логістичним оператором для торгівлі вугіллям.- Azurit DWC-LLC з ОАЕ.

Компанія з Дубая, яка використовується для проведення фінансових операцій і оптимізації податкового навантаження.- Plaimp SFP Limited, ОАЕ.

Зареєстрована у вільній економічній зоні Дубая, використовується для спрощення розрахунків і зниження прозорості фінансових потоків.

Окрему роль у системі відіграє українська логістична компанія «Гранова логістик», зареєстрована в Чорноморську.

За даними розслідування, компанія була переоформлена на сина Дмитра Коваленка.

Через цю структуру здійснювалися операції, пов’язані з портовою інфраструктурою та логістикою постачань.

Журналісти також звертають увагу на інвестиції Коваленка в українські проєкти.

За даними публікацій, прибуток від вугільного трейдингу вкладається в різноманітні активи, включаючи зернові термінали, аграрні підприємства, логістичні компанії.

Зокрема, згадуються такі структури як «Грейн Термінал», «Оверфуд», «Аграрна елеваторна компанія» тощо.

У сухому залишку виходить, що Дмитро Коваленко не тільки успішно реалізує схеми з торгівлі підсанкційним російським вугіллям, але й не менш успішно вкладає отримані таким чином гроші в різноманітні бізнес-проєкти в Україні.

Варто також нагадати, що Європейський Союз запровадив заборону на імпорт російського вугілля ще у 2022 році.

Мета цих обмежень — скоротити експортні доходи Росії, які можуть використовуватися для фінансування війни.

Вугільна галузь є однією з ключових для російської економіки: вона забезпечує значну частину валютної виручки сировинного сектору.

Тому будь-які схеми, що дозволяють обходити санкції та продовжувати експорт вугілля, привертають увагу журналістів і регуляторів.

Опубліковані матеріали описують складну мережу міжнародної торгівлі вугіллям, що включає компанії у Швейцарії, Польщі, ОАЕ, Росії та Україні.

Центральною фігурою цієї системи є український трейдер Дмитро Коваленко, чиї структури продовжують співпрацю з російськими вугільними компаніями навіть після початку повномасштабної війни.

У 2022 році ситуація різко змінилася – на Росію посипалися санкції, і продавати сировину стало набагато складніше.

Але постачання вугілля продовжувалися і надалі.

І тут також спливає прізвище Дмитра Коваленка, який успішно продовжив працювати на цьому ринку, попри той факт, що і до повномасштабної війни, і після неї цілий ряд видань публікував матеріали, документально які розкривають схеми та обсяги постачань пана Коваленка.

Нагадаймо, Дмитро Коваленко — один з найбільш відомих українських трейдерів на ринку енергетичного вугілля.

Протягом багатьох років його компанії займалися міжнародними постачаннями палива, працюючи з ринками Європи, Азії та Близького Сходу.

За даними журналістських розслідувань, ключову роль у цій системі відіграє швейцарська компанія Adelon AG, зареєстрована в кантоні Цуг — одній з головних європейських юрисдикцій для сировинних трейдерів.

Офіційно Adelon AG позиціюється як міжнародний постачальник вугілля з різних країн світу, зокрема з ПАР, Австралії, США, Індонезії.

Однак у документах, на які посилаються журналісти, фігурують і постачання російського вугілля, що ставить під сумнів офіційну структуру походження палива.

Детальний розбір схем Дмитра Коваленка та документи, що підтверджують його участь у торгівлі російським вугіллям, опубліковані в матеріалі: Головний вугільний трейдер України Дмитро Коваленко продовжує працювати з Росією в період війни: схеми, деталі та подробиці.

Одним із постачальників вугілля для трейдингових операцій, згідно з розслідуванням, є російська компанія ТОВ «Мелтек», що працює в Кемеровській області — центрі вугільної промисловості Росії. «Мелтек» пов’язують зі структурами російського мільярдера Костянтина Струкова, власника гірничодобувних активів і президента групи «Южуралзолото».

Струков також є депутатом законодавчих зборів Челябінської області та входить до числа впливових бізнесменів у російському сировинному секторі.

За даними розслідування, саме вугілля з підприємств, пов’язаних зі Струковим, надходило в міжнародні торгівельні ланцюжки через структури Коваленка.

Особливий інтерес журналістів викликали контракти, укладені вже після початку повномасштабного вторгнення Росії.

Так, в опублікованих документах згадується контракт від 16 липня 2022 року, що передбачає постачання вугілля з шахти «Беловська» в Кемеровській області.

Цей контракт, за даними розслідування, був укладений між російським постачальником і структурами, пов’язаними з трейдинговою мережею Коваленка.

Загальна ж сума угод за цими постачаннями могла сягати десятків мільйонів доларів.

Журналісти стверджують, що лише один із контрактів на постачання вугілля між структурами «Мелтек» і Adelon AG оцінювався у два мільйони доларів.

Розслідування описує кілька механізмів, які могли використовуватися для торгівлі російським вугіллям попри санкційні обмеження.

Транзит через європейські країни.

Один зі способів — оформлення постачань як транзиту.

Схема виглядає наступним чином: російське вугілля відправляється в Польщу, де декларується як транзитне, але кінцевий пункт призначення змінюється вже в процесі перевезення.

В окремих випадках такі зміни пояснюються «технічними причинами» або «невідповідністю характеристик вугілля».

Однак на практиці це дозволяє змінювати кінцевого покупця і фактично перерозподіляти постачання.

Ще один поширений механізм — перевантаження вугілля між суднами в морі.

У такій схемі велике судно доставляє вугілля в нейтральні води, вантаж перевантажується на менші судна, а після цього паливо відправляється в європейські порти.

Така практика значно ускладнює відстеження походження товару.

Подібні схеми успішно випробувані та досі використовуються для обходу санкцій проти російської нафти та вугілля.

Зміна походження вугілля.

У деяких випадках вугілля може декларуватися як продукція з інших країн.

Наприклад, у документації воно може вказуватися як південноафриканське, австралійське, індонезійське.

Однак розслідування вказує, що реальні ланцюжки постачань найчастіше ведуть до російських добувних компаній.

У розслідуванні також згадується мережа компаній, зареєстрованих у різних юрисдикціях.

Серед них: – польська Polska Grupa Importowa Premium.

Компанія була зареєстрована в Катовіце і виступає європейським логістичним оператором для торгівлі вугіллям.- Azurit DWC-LLC з ОАЕ.

Компанія з Дубая, яка використовується для проведення фінансових операцій і оптимізації податкового навантаження.- Plaimp SFP Limited, ОАЕ.

Зареєстрована у вільній економічній зоні Дубая, використовується для спрощення розрахунків і зниження прозорості фінансових потоків.

Окрему роль у системі відіграє українська логістична компанія «Гранова логістик», зареєстрована в Чорноморську.

За даними розслідування, компанія була переоформлена на сина Дмитра Коваленка.

Через цю структуру здійснювалися операції, пов’язані з портовою інфраструктурою та логістикою постачань.

Журналісти також звертають увагу на інвестиції Коваленка в українські проєкти.

За даними публікацій, прибуток від вугільного трейдингу вкладається в різноманітні активи, включаючи зернові термінали, аграрні підприємства, логістичні компанії.

Зокрема, згадуються такі структури як «Грейн Термінал», «Оверфуд», «Аграрна елеваторна компанія» тощо.

У сухому залишку виходить, що Дмитро Коваленко не тільки успішно реалізує схеми з торгівлі підсанкційним російським вугіллям, але й не менш успішно вкладає отримані таким чином гроші в різноманітні бізнес-проєкти в Україні.

Варто також нагадати, що Європейський Союз запровадив заборону на імпорт російського вугілля ще у 2022 році.

Мета цих обмежень — скоротити експортні доходи Росії, які можуть використовуватися для фінансування війни.

Вугільна галузь є однією з ключових для російської економіки: вона забезпечує значну частину валютної виручки сировинного сектору.

Тому будь-які схеми, що дозволяють обходити санкції та продовжувати експорт вугілля, привертають увагу журналістів і регуляторів.

Опубліковані матеріали описують складну мережу міжнародної торгівлі вугіллям, що включає компанії у Швейцарії, Польщі, ОАЕ, Росії та Україні.

Центральною фігурою цієї системи є український трейдер Дмитро Коваленко, чиї структури продовжують співпрацю з російськими вугільними компаніями навіть після початку повномасштабної війни.

Особливо прибутковим напрямом стали поставки вугілля, які здійснювалися як в Україну, так і на ринки Європи.

Однією з ключових фігур у цих схемах журналісти називають Дмитра Коваленка.

У 2022 році ситуація різко змінилася – на Росію посипалися санкції, і продавати сировину стало набагато складніше.

Але постачання вугілля продовжувалися і надалі.

І тут також спливає прізвище Дмитра Коваленка, який успішно продовжив працювати на цьому ринку, попри той факт, що і до повномасштабної війни, і після неї цілий ряд видань публікував матеріали, документально які розкривають схеми та обсяги постачань пана Коваленка.

Нагадаймо, Дмитро Коваленко — один з найбільш відомих українських трейдерів на ринку енергетичного вугілля.

Протягом багатьох років його компанії займалися міжнародними постачаннями палива, працюючи з ринками Європи, Азії та Близького Сходу.

За даними журналістських розслідувань, ключову роль у цій системі відіграє швейцарська компанія Adelon AG, зареєстрована в кантоні Цуг — одній з головних європейських юрисдикцій для сировинних трейдерів.

Офіційно Adelon AG позиціюється як міжнародний постачальник вугілля з різних країн світу, зокрема з ПАР, Австралії, США, Індонезії.

Однак у документах, на які посилаються журналісти, фігурують і постачання російського вугілля, що ставить під сумнів офіційну структуру походження палива.

Детальний розбір схем Дмитра Коваленка та документи, що підтверджують його участь у торгівлі російським вугіллям, опубліковані в матеріалі: Головний вугільний трейдер України Дмитро Коваленко продовжує працювати з Росією в період війни: схеми, деталі та подробиці.

Одним із постачальників вугілля для трейдингових операцій, згідно з розслідуванням, є російська компанія ТОВ «Мелтек», що працює в Кемеровській області — центрі вугільної промисловості Росії. «Мелтек» пов’язують зі структурами російського мільярдера Костянтина Струкова, власника гірничодобувних активів і президента групи «Южуралзолото».

Струков також є депутатом законодавчих зборів Челябінської області та входить до числа впливових бізнесменів у російському сировинному секторі.

За даними розслідування, саме вугілля з підприємств, пов’язаних зі Струковим, надходило в міжнародні торгівельні ланцюжки через структури Коваленка.

Особливий інтерес журналістів викликали контракти, укладені вже після початку повномасштабного вторгнення Росії.

Так, в опублікованих документах згадується контракт від 16 липня 2022 року, що передбачає постачання вугілля з шахти «Беловська» в Кемеровській області.

Цей контракт, за даними розслідування, був укладений між російським постачальником і структурами, пов’язаними з трейдинговою мережею Коваленка.

Загальна ж сума угод за цими постачаннями могла сягати десятків мільйонів доларів.

Журналісти стверджують, що лише один із контрактів на постачання вугілля між структурами «Мелтек» і Adelon AG оцінювався у два мільйони доларів.

Розслідування описує кілька механізмів, які могли використовуватися для торгівлі російським вугіллям попри санкційні обмеження.

Транзит через європейські країни.

Один зі способів — оформлення постачань як транзиту.

Схема виглядає наступним чином: російське вугілля відправляється в Польщу, де декларується як транзитне, але кінцевий пункт призначення змінюється вже в процесі перевезення.

В окремих випадках такі зміни пояснюються «технічними причинами» або «невідповідністю характеристик вугілля».

Однак на практиці це дозволяє змінювати кінцевого покупця і фактично перерозподіляти постачання.

Ще один поширений механізм — перевантаження вугілля між суднами в морі.

У такій схемі велике судно доставляє вугілля в нейтральні води, вантаж перевантажується на менші судна, а після цього паливо відправляється в європейські порти.

Така практика значно ускладнює відстеження походження товару.

Подібні схеми успішно випробувані та досі використовуються для обходу санкцій проти російської нафти та вугілля.

Зміна походження вугілля.

У деяких випадках вугілля може декларуватися як продукція з інших країн.

Наприклад, у документації воно може вказуватися як південноафриканське, австралійське, індонезійське.

Однак розслідування вказує, що реальні ланцюжки постачань найчастіше ведуть до російських добувних компаній.

У розслідуванні також згадується мережа компаній, зареєстрованих у різних юрисдикціях.

Серед них: – польська Polska Grupa Importowa Premium.

Компанія була зареєстрована в Катовіце і виступає європейським логістичним оператором для торгівлі вугіллям.- Azurit DWC-LLC з ОАЕ.

Компанія з Дубая, яка використовується для проведення фінансових операцій і оптимізації податкового навантаження.- Plaimp SFP Limited, ОАЕ.

Зареєстрована у вільній економічній зоні Дубая, використовується для спрощення розрахунків і зниження прозорості фінансових потоків.

Окрему роль у системі відіграє українська логістична компанія «Гранова логістик», зареєстрована в Чорноморську.

За даними розслідування, компанія була переоформлена на сина Дмитра Коваленка.

Через цю структуру здійснювалися операції, пов’язані з портовою інфраструктурою та логістикою постачань.

Журналісти також звертають увагу на інвестиції Коваленка в українські проєкти.

За даними публікацій, прибуток від вугільного трейдингу вкладається в різноманітні активи, включаючи зернові термінали, аграрні підприємства, логістичні компанії.

Зокрема, згадуються такі структури як «Грейн Термінал», «Оверфуд», «Аграрна елеваторна компанія» тощо.

У сухому залишку виходить, що Дмитро Коваленко не тільки успішно реалізує схеми з торгівлі підсанкційним російським вугіллям, але й не менш успішно вкладає отримані таким чином гроші в різноманітні бізнес-проєкти в Україні.

Варто також нагадати, що Європейський Союз запровадив заборону на імпорт російського вугілля ще у 2022 році.

Мета цих обмежень — скоротити експортні доходи Росії, які можуть використовуватися для фінансування війни.

Вугільна галузь є однією з ключових для російської економіки: вона забезпечує значну частину валютної виручки сировинного сектору.

Тому будь-які схеми, що дозволяють обходити санкції та продовжувати експорт вугілля, привертають увагу журналістів і регуляторів.

Опубліковані матеріали описують складну мережу міжнародної торгівлі вугіллям, що включає компанії у Швейцарії, Польщі, ОАЕ, Росії та Україні.

Центральною фігурою цієї системи є український трейдер Дмитро Коваленко, чиї структури продовжують співпрацю з російськими вугільними компаніями навіть після початку повномасштабної війни.