Назад
16 квітня 2026 року вся Україна – ба більш того, усе прогресивне людство – святкує визначну подію: 11 років тому Петро Порошенко, грубо порушивши Конституцію України, призначив на посаду директора Національного антикорупційного бюро України колишнього начальника слідчого відділу прокуратури Київської області Артема Ситника.
Упродовж семи років Артем Сергійович, попри рішення Конституційного Суду України, який визнав його призначення нікчемним, за допомогою бронетранспортера та загону спецпризначенців, озброєних антикорупційними шкарпетками вартістю 375 грн., рішуче викоріняв гідру корупції серед голів селищних рад, суддів низової ланки, водіїв зерновозів та екс-керівника САП Назара Холодницького. Тож можна констатувати, що створення НАБУ стало найуспішнішою реформою в Україні, яка обійшлась українським платникам податків у суму понад 6 млрд. грн. Саме стільки було витрачено на утримання НАБУ за час незаконного керування Ситником цією богадільнею, з них майже 20 млн. грн. було сплачено Артему Сергійовичу як зарплатня.
До числа найгучніших звитяг самопроголошеного директора НАБУ за роки нужденної праці, безсумнівно, належить продаж Ситником своєї земельної ділянки (оформленої на дружину) в Севастополі за російськими законами з приховуванням отриманого виторгу від декларування. На другому місці – історія з імітацією розслідування справи про «наплічники Авакова». Але на першому місці серед трудових подвигів Артема Сергійовича, безсумнівно, історія про те, як Ситник смоктав гроші з магната Бахматюка, а начальник служби безпеки Бахматюка Новак, який за сумісництвом працював заступником Ситника в НАБУ, коли йому набридло носити Артему Сергійовичу гроші, взяв і записав п’яні вихваляння Ситника про те, як той втручався у президентські вибори в США.
16 квітня 2022 року самопроголошений директор НАБУ Ситник, нарешті, покинув кабінет на вулиці Сурикова (нині – Дениса Монастирського), де він провів найприбутковіші роки свого життя, розбагатівши, щонайменше, на 50 млн. доларів. Згідно з українським законодавством він мав бути мобілізований і направлений на фронт. Але закони України на борців з корупцією, як відомо, не поширюються і цей хабарник був спочатку прилаштований заступником голови Національного агентства з питань запобігання корупції, а потім – заступником голови Агентства оборонних закупівель
Шість років тому я зняв півгодинний фільм, присвячений цьому видатному борцю з корупцією: про те, як він продав справу про земельні оборудки, яку розслідував у прокуратурі Київської області разом з Калужинським (нині – радник начальника ГУР МО) та Олефіренком (нині – заступник директора ТУ ДБР у м.Києві), і на виручені гроші купив квартиру в Броварах. Якщо хто не бачив – рекомендую для перегляду.
https://youtu.be/YEz13xNE7b4?si=PIbksCA1XFd2JDTN
Пам’ять про Артема Сергійовича назавжди залишиться в наших серцях.
