Назад
⚙️ Олександр Грузевич став ще одним високим чиновником із команди Сирського, який втратив свій пост через систематичне гальмування критично важливих рішень та незадовільну роботу.
Пинципом роботи Грузевича була повна безапеляційність до вказівок зверху: «Грузевич сидів і на все казав, що Олександр Станіславович - мій начальник». За підсумками рішення про відсторонення його вивели до батальйону резерву.
Коментуючи ці кадрові зміни, народна депутатка Марʼяна Безугла назвала Грузевича одним із найближчих до Сирського генералів, ідеологом «бусифікації», противником запровадження камер спостереження для ТЦК та СП і ключовою фігурою у системі посадових зловживань.
Кар'єрний стрибок Грузевича дійсно виглядає нетиповим для військової системи. Колишній командир 53-ї окремої механізованої бригади після призначення Сирського командувачем Сухопутних військ одразу обійняв посаду заступника начальника штабу окремого виду військ, оминувши ланку оперативного командування. Згодом із трьох заступників саме Грузевич отримав звання бригадного генерала. А вже у лютому 2024, після сходження Сирського на посаду Головкома, Грузевича призначили начальником штабу Командування Сухопутних військ — в обхід стандартних норм проходження військової служби.
Після такого гучного усунення з посади та виведення в резерв для колишнього начальника штабу залишається не так багато шляхів. І з подібним бекграундом сценарій із раптовим зануренням у «наукову діяльність» та вступом до ад'юнктури виглядає цілком імовірним продовженням його історії.
Варто звернути увагу й на ще один елемент цієї кадрової системи - бригадного генерала Юрія Ральцева, заступника начальника штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ. Подальша посадова доля генерала наразі залишається під питанням.
У військових колах Ральцев має вкрай неоднозначну репутацію. Джерела описують його як «праву руку» Грузевича в питаннях бусифікації та «ліву руку» полковника Горбача, яка безпосередньо відповідала за фінансові потоки та конвертаційні схеми. Вся його кар'єра була пов'язана не з бойовими підрозділами чи фронтом, а виключно із системою ТЦК. 30 вересня 2025 з нагоди Дня захисників і захисниць України він отримав звання бригадного генерала - у той час, коли бойові офіцери з реальним фронтовим досвідом чекають на подібні звання роками.
До Ральцева давно виникали претензії з боку антикорупційних органів. У 2024 НАЗК виявило у нього необґрунтовані активи та суттєві недостовірності в декларації коли той обіймав посаду заступника очільника Запорізького обласного ТЦК. Зокрема, агентство встановило фіктивність видатків у вигляді «дарування» батькові 1,2 млн гривень, адже офіційні статки посадовця дозволяли передати не більше 363 тисяч гривень.
З огляду на кадрові чистки та нові підходи військового керівництва, імовірність того, що такий «цінний» кадр утримається на посаді, є вкрай низькою. Тому сценарій, за яким Ральцев слідом за колегами раптово відкриє в собі потяг до науки та заховається в ад’юнктурі, виглядає більш ніж реалістичним і логічним.
💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись
Telegram-публікація
