Back
Вигук одеської вуличної торговки перетворився на пісню, яку згодом грав оркестр Поля Моріа.
У 1926 році куплетист Григорій Красавін їхав на гастролі до Одеси і шукав гострий текст на злобу дня. Замовлення взяв Яків Ядов, фейлетоніст і поет, справжнє прізвище Давидов.
Він написав про бідну дівчину, яка стоїть на морозі й продає бублики. Красавін виконав це в Одесі, невдовзі співав Утьосов, а далі пісня пішла світом: сестри Беррі, Морфессі, Мондрус, Ребров, оркестр Поля Моріа.
Тобто товар, який продавали з рук за копійки, зробив для впізнаваності міста більше, ніж будь-яка реклама.
Тепер головне про сам бублик, бо тут є одна операція, без якої це просто булка з діркою.
Справжній бублик спершу варять і лише потім печуть. Саме це дає щільний тягучий м'якуш і глянцеву щільну скоринку.
Рекомендуємо тісто круте: борошно, вода, дріжджі, ложка цукру, сіль і ложка олії. Вимісити довго, хвилин десять, воно має стати пружним і зовсім не липнути. Дати підійти годину.
Поділити на шматки, розкачати джгути сантиметра півтора завтовшки і з'єднати в кільце, добре защипнувши і розкотивши шов долонею. Поганий шов розійдеться у воді.
Кільцям дати відпочити двадцять хвилин під рушником.
У широкій каструлі закип'ятити воду і додати столову ложку меду або солодового сиропу на літр. Це не для смаку, цукор у воді дає ту саму глянцеву скоринку.
Опускати по два-три. Тридцять секунд з одного боку, тридцять з іншого. Довше означає зморшкуватий бублик.
Виловити шумівкою, одразу викласти на деко, посипати маком або кунжутом і пекти при двохстах двадцяти градусах п'ятнадцять хвилин.
Їсти того ж дня. Наступного це вже сухар, і саме тому їх продавали з рук, а не з полиці.
Найгучніше звучить не те, що дороге, а те, що продається на кожному розі.
💛Смачного.
💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись
Telegram publication
