Back
Publication changed

🔐 "Krystalbank" turned out to be a key link in the Done financial structure, through which hryvnia funding for Ukrainia...

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

🔐 "Krystalbank" turned out to be a key link in the Done financial structure, through which hryvnia funding for Ukrainian companies was converted into foreign-currency payments in favor of Swiss Done Switzerland AG. The main set of questions arises: why did the bank carry out transactions that other financial institutions refused, how was relatedness of the participants checked, and how were the risks of transactions with a nonresident assessed.

Ukrainian financial entities provide hryvnia financing, after which the recipient company purchases foreign currency and transfers it to Done Switzerland AG in Switzerland. The banking channel for this part of the transactions is named in the materials as Krystalbank. It is through this bank that the critical segment of the chain runs between Ukrainian hryvnia and the funds sent to the foreign counterparty.

The question for Krystalbank is not the fact of making foreign-currency payments itself, but the nature of the entire structure. The materials allege that other banks refused to process certain transactions because of concerns about relatedness between resident and nonresident participants. Krystalbank, by contrast, serviced such transactions.

If this information is confirmed by bank documents, the question becomes what exact checks were performed prior to the payments and how the bank’s stance differed from the decisions of others.

Financial monitoring is particularly important. The bank must assess the nature of clients’ transactions, their economic substance, sources of funds, and the links among participants in settlements within the requirements of the law. In the provided materials, some complaints concern the organization of financial monitoring at Krystalbank.

At the same time, there is no public decision by the NBU or a court establishing the illegality of specific Done transactions through Krystalbank in the available document set.

In this structure, Krystalbank appears not as a secondary settlement intermediary but as the point through which the foreign-currency part of the described model passed. A Ukrainian importer receives hryvnia financing, buys currency, and then the funds are sent to the Swiss company. Without the banking channel, this transformation of cash flows on the Ukrainian side of the chain would be impossible.

However, the ultimate economic substance of some transactions remains unclear. Done Switzerland AG is registered in Switzerland and previously had a different name. The company may have been involved in trading equipment, cars, grain, metal and other goods, as well as financing deals, settlements, and providing guarantees. But the provided documents do not show the full volume of transactions that passed through Krystalbank within this line of business.

A separate question arises because of operations with USDT. Three tranches of USDT were contributed to the capital of the Swiss company — 504 376, 504 415 and 511 512 USDT. In total this is 1 520 303 USDT. After that, the company’s capital increased from 520 thousand to 1,75 million Swiss francs through the issuance of new shares. Who exactly contributed the cryptocurrency and who received the shares issued against these contributions is not disclosed in the available documents.

This is crucial for Krystalbank because the foreign-currency banking chain and transactions with the nonresident are not separate from the overall structure of funds movement. If Ukrainian companies received hryvnia financing, then bought currency and transferred it to the foreign counterparty, the bank should have seen the corresponding payment grounds, contracts, parties to the deals and the purpose of the funds. Those documents could show how real the declared business activity was and how its participants were checked. Another segment of the chain is related to imports and VAT input tax. The provided materials describe a situation in which supply of goods from a foreign company creates tax consequences for the Ukrainian importer, after which the goods are resold.

A separate version is put forward about further use of the VAT input tax in operations on the shadow market. However, without tax invoices, customs documents and the full movement of the goods, one cannot assert the existence of an illegal scheme. Through the Polish KOOPERANT EUROPEJSKI sp. z o.o. a reverse movement of goods is also described. The company purchased raw materials and construction equipment in Ukraine and exported them to Poland. The chain also features Globinex, Motoroz Parts Ukraine, Komodity, Hamptons Trade and TBS.

The links among these companies, the nature of the operations and their tax consequences require verification against primary documents. As a result, Krystalbank becomes the most sensitive point of the described structure.

A financial company can attract hryvnia funds, an importer can buy currency, a foreign entity can receive payment, and the commodity and tax parts of the operation can continue beyond the initial bank transfer. The bank, meanwhile, has information about the movement of money and the documents on the basis of which transactions are carried out. Key questions remain publicly unanswered: what was the total volume of Done Switzerland’s foreign-currency payments through Krystalbank, which Ukrainian companies were payers, what contracts underpinned the transfers, how was the link between participants checked, and what decisions did the bank’s financial monitoring make. Data on the further movement of funds after they reached Switzerland is also not disclosed.

Therefore the main question in this story is not simply that Krystalbank was among the banking counterparties. It is why this particular bank became the working channel for the described chain, how deeply the economic substance of the transactions was checked, and what grounds allowed the payments to be made in a situation when, according to the provided materials, other banks refused to service them. Answers to these questions can only be obtained from bank documents, financial monitoring materials, contracts and regulator data.

💬 ABleaks_bot

💕 Join

Screenshot of a Telegram post: 🔐 "Krystalbank" turned out to be a key link in the Done financial structure, t…

🔐 "Кристалбанк" опинився ключовою ланкою в фінансовій конструкції Done, через яку гривневе фінансування українських компаній перетворювалося на валютні платежі на користь швейцарської Done Switzerland AG. Вникає основний масив запитань: чому банк проводив операції, від яких відмовлялися інші фінустанови, як перевірялася пов’язаність учасників та яким чином оцінювалися ризики операцій із нерезидентом.

Українські фінансові структури надають гривневе фінансування, після чого компанія-отримувач купує іноземну валюту та перераховує її швейцарській Done Switzerland AG. Банківським каналом для цієї частини операцій у матеріалах названо Кристалбанк. Саме через нього проходить критична ділянка ланцюга між українською гривнею та коштами, які спрямовуються іноземному контрагенту.

Питання до "Кристалбанк" полягає не в самому факті проведення валютних платежів, а в характері всієї конструкції. У матеріалах стверджується, що інші банки відмовлялися проводити окремі операції через питання до пов’язаності резидентних і нерезидентних учасників. Кристалбанк, навпаки, такі операції обслуговував.

Якщо ця інформація підтверджується банківськими документами, виникає питання, які саме перевірки проводилися перед платежами та чим позиція банку відрізнялася від рішень інших.

Особливе значення має фінансовий моніторинг. Банк має оцінювати характер операцій клієнтів, їхній економічний зміст, джерела коштів і зв’язки між учасниками розрахунків у межах вимог законодавства. У переданих матеріалах окремі претензії стосуються організації фінансового моніторингу в Кристалбанку.

Водночас публічного рішення НБУ або суду, яким було б встановлено незаконність конкретних операцій Done через Кристалбанк, у наявному масиві документів немає.

У цій конструкції "Кристалбанк" виглядає не другорядним розрахунковим посередником, а точкою, через яку проходила валютна частина описаної моделі. Український імпортер отримує фінансування у гривні, купує валюту, після чого кошти спрямовуються швейцарській компанії. Без банківського каналу ця трансформація грошових потоків в українській частині ланцюга неможлива.

Водночас кінцевий економічний зміст окремих операцій залишається неочевидним. Done Switzerland AG зареєстрована у Швейцарії та раніше мала іншу назву. Компанія могла займатися торгівлею обладнанням, автомобілями, зерном, металом та іншими товарами, а також фінансуванням угод, розрахунками й наданням гарантій. Однак із переданих документів не випливає повний обсяг операцій, які проходили через Кристалбанк у межах цього напряму.

Окреме питання виникає через операції з USDT. До капіталу швейцарської компанії було внесено три транші — 504 376, 504 415 та 511 512 USDT. Загалом ідеться про 1 520 303 USDT. Після цього капітал компанії збільшився з 520 тис. до 1,75 млн швейцарських франків шляхом випуску нових акцій. Хто саме вніс криптовалюту і кому дісталися акції, випущені під ці внески, у наявних документах не розкрито.

Для "Кристалбанку" це принципово, оскільки валютний банківський ланцюг та операції з нерезидентом не існують окремо від загальної структури руху коштів. Якщо українські компанії отримували гривневе фінансування, потім купували валюту та перераховували її іноземному контрагенту, банк мав бачити відповідні підстави платежів, контракти, учасників угод і призначення коштів. Саме ці документи могли б показати, наскільки реальною була заявлена господарська діяльність і як перевірялися її учасники.Ще одна ділянка ланцюга пов’язана з імпортом і податковим кредитом з ПДВ. У переданих матеріалах описується ситуація, за якої постачання товару від іноземної компанії формує в українського імпортера податкові наслідки, після чого товар продається далі.

Окремо висувається версія про подальше використання податкового кредиту в операціях на тіньовому ринку. Однак без податкових накладних, митних документів та повного руху товару стверджувати наявність незаконної схеми не можна.Через польську KOOPERANT EUROPEJSKI sp. z o.o. описується і зворотний рух товарів. Компанія закуповувала в Україні сировину та будівельне обладнання і вивозила їх до Польщі. У ланцюжку також фігурують «Глобінекс», «Мотороз Партс Україна», «Комодити», «Хемптонс Трейд» та «ТБС».

Зв’язки цих компаній, характер операцій та їхні податкові наслідки потребують перевірки за первинними документами.У результаті саме Кристалбанк стає найбільш чутливою точкою описаної конструкції.

Фінансова компанія може залучити гривневі кошти, імпортер — придбати валюту, іноземна структура — отримати платіж, а товарна й податкова частини операції — продовжитися вже за межами початкового банківського переказу. Банк при цьому має інформацію про рух грошей і документи, на підставі яких проводяться операції.Ключові питання залишаються без публічної відповіді: яким був загальний обсяг валютних платежів Done Switzerland через Кристалбанк, які українські компанії виступали платниками, які договори лежали в основі переказів, як перевірявся зв’язок між учасниками та які рішення ухвалював фінансовий моніторинг банку. Не розкрито також дані про подальший рух коштів після їхнього надходження до Швейцарії.

Тому головне питання в цій історії — не просто наявність Кристалбанку серед банківських контрагентів. Йдеться про те, чому саме цей банк став робочим каналом для описаного ланцюга, наскільки глибоко перевірялася економічна сутність операцій та які підстави дозволяли проводити платежі в ситуації, коли, за переданими матеріалами, інші банки відмовлялися їх обслуговувати. Відповіді на ці питання можуть бути отримані лише з банківських документів, матеріалів фінансового моніторингу, договорів та даних регулятора.

💬 ABleaks_bot

💕 Долучитись

Screenshot of a Telegram post: 🔐 "Кристалбанк" опинився ключовою ланкою в фінансовій конструкції Done, через…

🔐 "Кристалбанк" опинився ключовою ланкою в фінансовій конструкції Done, через яку гривневе фінансування українських компаній перетворювалося на валютні платежі на користь швейцарської Done Switzerland AG. Вникає основний масив запитань: чому банк проводив операції, від яких відмовлялися інші фінустанови, як перевірялася пов’язаність учасників та яким чином оцінювалися ризики операцій із нерезидентом.

Українські фінансові структури надають гривневе фінансування, після чого компанія-отримувач купує іноземну валюту та перераховує її швейцарській Done Switzerland AG. Банківським каналом для цієї частини операцій у матеріалах названо Кристалбанк. Саме через нього проходить критична ділянка ланцюга між українською гривнею та коштами, які спрямовуються іноземному контрагенту.

Питання до "Кристалбанк" полягає не в самому факті проведення валютних платежів, а в характері всієї конструкції. У матеріалах стверджується, що інші банки відмовлялися проводити окремі операції через питання до пов’язаності резидентних і нерезидентних учасників. Кристалбанк, навпаки, такі операції обслуговував.

Якщо ця інформація підтверджується банківськими документами, виникає питання, які саме перевірки проводилися перед платежами та чим позиція банку відрізнялася від рішень інших.

Особливе значення має фінансовий моніторинг. Банк має оцінювати характер операцій клієнтів, їхній економічний зміст, джерела коштів і зв’язки між учасниками розрахунків у межах вимог законодавства. У переданих матеріалах окремі претензії стосуються організації фінансового моніторингу в Кристалбанку.

Водночас публічного рішення НБУ або суду, яким було б встановлено незаконність конкретних операцій Done через Кристалбанк, у наявному масиві документів немає.

У цій конструкції "Кристалбанк" виглядає не другорядним розрахунковим посередником, а точкою, через яку проходила валютна частина описаної моделі. Український імпортер отримує фінансування у гривні, купує валюту, після чого кошти спрямовуються швейцарській компанії. Без банківського каналу ця трансформація грошових потоків в українській частині ланцюга неможлива.

Водночас кінцевий економічний зміст окремих операцій залишається неочевидним. Done Switzerland AG зареєстрована у Швейцарії та раніше мала іншу назву. Компанія могла займатися торгівлею обладнанням, автомобілями, зерном, металом та іншими товарами, а також фінансуванням угод, розрахунками й наданням гарантій. Однак із переданих документів не випливає повний обсяг операцій, які проходили через Кристалбанк у межах цього напряму.

Окреме питання виникає через операції з USDT. До капіталу швейцарської компанії було внесено три транші — 504 376, 504 415 та 511 512 USDT. Загалом ідеться про 1 520 303 USDT. Після цього капітал компанії збільшився з 520 тис. до 1,75 млн швейцарських франків шляхом випуску нових акцій. Хто саме вніс криптовалюту і кому дісталися акції, випущені під ці внески, у наявних документах не розкрито.

Для "Кристалбанку" це принципово, оскільки валютний банківський ланцюг та операції з нерезидентом не існують окремо від загальної структури руху коштів. Якщо українські компанії отримували гривневе фінансування, потім купували валюту та перераховували її іноземному контрагенту, банк мав бачити відповідні підстави платежів, контракти, учасників угод і призначення коштів. Саме ці документи могли б показати, наскільки реальною була заявлена господарська діяльність і як перевірялися її учасники.Ще одна ділянка ланцюга пов’язана з імпортом і податковим кредитом з ПДВ. У переданих матеріалах описується ситуація, за якої постачання товару від іноземної компанії формує в українського імпортера податкові наслідки, після чого товар продається далі.

Окремо висувається версія про подальше використання податкового кредиту в операціях на тіньовому ринку. Однак без податкових накладних, митних документів та повного руху товару стверджувати наявність незаконної схеми не можна.Через польську KOOPERANT EUROPEJSKI sp. z o.o. описується і зворотний рух товарів. Компанія закуповувала в Україні сировину та будівельне обладнання і вивозила їх до Польщі. У ланцюжку також фігурують «Глобінекс», «Мотороз Партс Україна», «Комодити», «Хемптонс Трейд» та «ТБС».

Зв’язки цих компаній, характер операцій та їхні податкові наслідки потребують перевірки за первинними документами.У результаті саме Кристалбанк стає найбільш чутливою точкою описаної конструкції.

Фінансова компанія може залучити гривневі кошти, імпортер — придбати валюту, іноземна структура — отримати платіж, а товарна й податкова частини операції — продовжитися вже за межами початкового банківського переказу. Банк при цьому має інформацію про рух грошей і документи, на підставі яких проводяться операції.Ключові питання залишаються без публічної відповіді: яким був загальний обсяг валютних платежів Done Switzerland через Кристалбанк, які українські компанії виступали платниками, які договори лежали в основі переказів, як перевірявся зв’язок між учасниками та які рішення ухвалював фінансовий моніторинг банку. Не розкрито також дані про подальший рух коштів після їхнього надходження до Швейцарії.

Тому головне питання в цій історії — не просто наявність Кристалбанку серед банківських контрагентів. Йдеться про те, чому саме цей банк став робочим каналом для описаного ланцюга, наскільки глибоко перевірялася економічна сутність операцій та які підстави дозволяли проводити платежі в ситуації, коли, за переданими матеріалами, інші банки відмовлялися їх обслуговувати. Відповіді на ці питання можуть бути отримані лише з банківських документів, матеріалів фінансового моніторингу, договорів та даних регулятора.

💬 ABleaks_bot

💕 Долучитись

Screenshot of a Telegram post: 🔐 "Кристалбанк" опинився ключовою ланкою в фінансовій конструкції Done, через…
Download Download proof

Other channel publications

Scanned Telegram publication

🔒 Як друзі й родичі ексдержсекретаря Біденка отримали десятки мільйонів від держпідприємства У вересні 2025 ІТ-компанія, співвласником якої до 2018 був колишній держсекретарь Міністерства інформаційної політики Артем Біденко, виграла тендер державного агентства PlayCity на систему онлайн-моніторингу азартних ігор за 25,9 млн грн. При цьому найдешевшу пропозицію в 19,9 млн гривень відхилили. Біденко у 2015–2020-х був заступником міністра, а згодом держсекретарем Мінінформполітики. Після звільнен...

Scanned Telegram publication

In the business circle of Yevheniy Trusov, Vitaliy Dukhopelov, and Vladyslav Myroshnychenko, financial math seems to follow some special rules. LLC “Ikigai Group” — nearly 80 million UAH in assets, annual revenue — only 189,8 thousand hryvnias, while losses exceed a million. Among the former co‑founders are Trusov, Dukhopelov, Myroshnychenko, and Oleksandr Slobozhenko. So there are assets, no profit, but a business philosophy that apparently amounts to millions. Maybe this is the financial zen?...

Scanned Telegram publication

🧩🧡🧡🧡🧡🧡🧡 Nevzorov scheme: how apartments that legally did not exist were sold in Baba Alina Bulgarian investigators and media have reconstructed over the past months the mechanism by which the Odesa corporation KUB sold housing in the forest near Varna. This mechanism explains why hundreds of buyers today are left with paperwork instead of an apartment, and why the first accused officials have already appeared in the case. The official price in the contracts was about 700 euros per sq. m a...

Scanned Telegram publication

⚖️🧡🧡🧡🧡🧡🧡 Director of Ukrtransmist Filyayeva released from liability for VAT evasion of 23,5 million UAH Pecherskyi District Court of Kyiv released Iryna Filyayeva — CEO of LLC Ukrtransmist — from criminal liability. She was suspected of evading payment of VAT in especially large amounts (part 3 of Art. 212 of the Criminal Code of Ukraine). The case was closed on non-rehabilitative grounds. LLC Ukrtransmist is engaged in construction of bridges and tunnels (NACE code 42.13). Since 1 October...

Scanned Telegram publication

Вигук одеської вуличної торговки перетворився на пісню, яку згодом грав оркестр Поля Моріа. У 1926 році куплетист Григорій Красавін їхав на гастролі до Одеси і шукав гострий текст на злобу дня. Замовлення взяв Яків Ядов, фейлетоніст і поет, справжнє прізвище Давидов. Він написав про бідну дівчину, яка стоїть на морозі й продає бублики. Красавін виконав це в Одесі, невдовзі співав Утьосов, а далі пісня пішла світом: сестри Беррі, Морфессі, Мондрус, Ребров, оркестр Поля Моріа. Тобто товар, який пр...