Back
Ще в одному новому тексті «Бабеля» цікаво про Кирила Буданова:
• Буданов описаний як людина з жорсткою дисципліною, великими амбіціями і небажанням підлаштовуватись під очікування інших. Автори підкреслюють, що він не намагається бути зручним чи всім подобатися.
• Народився в Києві, виріс на лівому березі. Батько був інженером, мати працювала в РАЦСі. Навчався у школі з єврейськими класами, пам’ятає іврит і підтримує зв’язок із єврейською громадою. З дитинства хотів бути військовим, багато часу проводив у Криму, займався підводним орієнтуванням. Важливий вплив мав дідусь і сімейні історії про розвідників.
• У 2003 році вступив до Одеського військового інституту на десантний напрям. Навчання описується як жорстке: дідівщина, фізичне виснаження, складні технічні дисципліни. Після випуску замість десантних військ потрапив до ГУР, що вважалося престижним і нетиповим призначенням.
• Із 2007 року служив у військовій розвідці. Саме там сформувалась його професійна кар’єра. У статті це подається як середовище, в якому він почувався найбільш органічно.
• З майбутньою дружиною Маріанною познайомився у потязі в 2013 році. Сам називає цю зустріч ключовою подією життя. У тексті багато уваги приділено родині та тому, що дружина є для нього головною опорою. Його цитата: «як жінка каже, так я і роблю».
• Після відставки Андрія Єрмака 2 січня 2026 року Зеленський призначив Буданова головою Офісу президента. У статті зазначено, що перехід із ГУР на Банкову був для нього складним рішенням, оскільки залишати розвідку він не хотів.
• На новій посаді він отримав парламентську кризу, координацію переговорів і складні політичні процеси всередині влади. Автори наголошують, що посада голови ОП традиційно вважається токсичною, але поки це суттєво не вдарило по його публічному сприйняттю.
• Назва «людина миру» пояснюється тим, що, попри військову біографію, його роль у переговорах пов’язана не з публічною жорсткістю, а з досягненням результату. У переговорах зі США та росією його цінність пояснюють досвідом розвідки, контактами та розумінням логіки силових структур.
• Давид Арахамія в статті говорить, що для Буданова головне — не сам процес переговорів, а досягнення миру. Саме цим пояснюється його участь у складних міжнародних контактах.
• Окремо описується ризик переходу з військової системи в політичну. Автори зазначають, що військова прямота і політична логіка часто конфліктують, і це може стати для нього головним викликом.
• Його ставлення до публічного образу ілюструє цитата на запитання, чому він не намагається всім подобатися: «Я генерал, я Герой України. Я можу собі це дозволити».
• Стаття висвітлює перш за все не публічний образ Буданова, а його біографію: від дитинства і військової кар’єри до переходу в центр політичної влади після призначення на Банкову.
https://babel.ua/texts/126488-kirilo-budanov-lyudina-miru-yaka-vse-zhittya-voyuye-velika-istoriya-rozkazana-vpershe
