🔈 Закриття інформації в держреєстрах не впливає на джерела інформації ворога
Дослідження офіційних новин від СБУ за 2020-2026 провели, щоб з’ясувати, як ворог отримує чутливу інформацію про український ОПК і які канали найчастіше фігурують у публічних повідомленнях спецслужби.
Ключові висновки:
🔸Людський фактор — один із найбільш помітних каналів. 149 повідомлень за ст. 111 ККУ стосуються «кротів» і шпигунів у держорганах та на стратегічних підприємствах, ще 179 — агентів, інформаторів і зв’язкових ФСБ. 269 повідомлень стосуються коригування вогню та наведення ударів. Інформація про українські об’єкти, зокрема, використовувалася для планування атак. Telegram фігурує як один з інструментів дистанційного вербування: 84 із 90 публікацій про пошук інформаторів через соцмережі у вибірці ОПК стосувалися саме цього месенджера. У 43 випадках агенти фізично збирали інформацію про об’єкти ОПК, фотографуючи та знімаючи їх на відео.
🔸Кібероперації також фігурують серед каналів отримання інформації, однак у дослідженому масиві кількісно поступаються агентурним загрозам.
В повідомленнях СБУ не фігурували випадки отримання інформації про об’єкти ОПК саме через відкриті дані. Серед проаналізованих 7 362 повідомлень СБУ не зафіксовано отримання інформації про оборонні об’єкти саме через дані державних публічних реєстрів.
Це важливо враховувати в дискусії щодо вилучення відкритих даних про ОПК. Якщо зафіксовані канали витоку лежать за межами публічних реєстрів, саме по собі вилучення базових відомостей про компанії відповідно до постанови Кабміну №1257 не є ефективним інструментом захисту ОПК. Повне закриття інформації про підприємство не робить його невидимим. Різка зміна або зникнення даних може стати додатковим сигналом для OSINT-аналізу.
Необхідне оскарження постанови №1257 та відкритий розгляд питання про баланс між безпекою держави й прозорістю даних.
📌 Дослідження не охоплює непублічні матеріали СБУ та не дозволяє встановити повну кількість спроб отримання рф інформації про український ОПК.
💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись