Назад
Все частіше українські судді згадують штучний інтелект в процесуальній частині своїх рішень.
Ось для прикладу цитата з ухвали Західного апеляційного господарського суду у справі # 914/838/26:
«Окремо суд наголошує, що у разі використання технологій штучного інтелекту при підготовці документів, що подаються до суду, учасник справи має письмово повідомити про це у відповідному документі, зазначивши назву використаного інструмента та спосіб його застосування.
Використання таких технологій не звільняє сторін від обов`язку ретельної перевірки достовірності наданої інформації та не знімає з них відповідальності за зміст документа.
Подання Суду неперевірених відомостей, сформованих штучним інтелектом, або приховування факту його використання може бути визнано проявом недобросовісної процесуальної поведінки».
На допомогу Громадській раді доброчесності закликаємо в тексті «висновків» і «інформацій» використовувати застереження стосовно використання штучного інтелекту в аналітичній роботі і створенні текстів, які направляються в ВККС.
Тобто чесно і прозоро повідомляти, як саме використовувався ШІ при створенні їх офіційних документів.
Також потрібно внести доповнення до регламенту ГРД.
Між іншим, судді це давно зробили в тексті Кодексу суддівської етики.
Для донорів, які фінансують збір інформації стосовно суддів (і не тільки в ГРД), помічників суддів, членів органів суддівського врядування і самоврядування, нагадуємо, що європейський EU AI Act, прямо забороняє або суворо обмежує системи соціального скорингу (оцінки доброчесності чи благонадійності громадян на основі алгоритмів).
Без такого обмеження така діяльність має кваліфікуватися як створення нерегульованих систем масового профайлінгу.
Чи будуть радіти в Європейській комісії, що гроші європейських платників податків витрачаються в Україні з порушенням EU AI Act?
Власне, і ВККС пора подумати над застереженнями стосовно використання ШІ і повʼязаних з цим ризиків.
Telegram-публікація
