У Бессарабії юшку не подають однією стравою. Рибу окремо, бульйон окремо, а між ними стоїть мисочка, без якої все це не має сенсу.
Називається саламур. Це часниковий соус, зроблений на самому рибному бульйоні, і в нього вмочують рибу.
Логіка тут рибацька. Коли варять юшку з кількох видів риби на живому вогні, бульйон виходить насичений, а сама риба навпаки віддає смак у воду і стає прісною. Саламур цю прісність і забирає.
Робиться він за три хвилини, але є дві помилки, після яких виходить гидота.
Рекомендуємо брати часник не різаний, а розтертий. Кілька зубців і добра щіпка солі в ступку, і терти, доки не стане однорідною кашкою. Сіль тут працює як абразив, саме вона дає часнику віддати сік.
Перша помилка: заливати окропом. Від кип'ятку часник миттєво стає солодким і пахне вареним. Бульйон має бути гарячим, але не киплячим, градусів сімдесят.
Друга помилка: лити багато. Саламур це не суп. На п'ять зубців часнику половина склянки бульйону, не більше. Соус має бути густуватим і різким.
Додати гострий червоний перець, трохи чорного, і дати постояти п'ять хвилин.
Деякі додають ложку олії, деякі ложку оцту, і обидва варіанти в Бессарабії законні.
Подача така. У глибокій мисці бульйон, окремо на дошці або в тарілці відварена риба, і між ними саламур. Рибу берете руками або виделкою, вмочуєте в саламур, запиваєте бульйоном.
Хліб обов'язково чорний і обов'язково черствий.
Соус, у якому три інгредієнти, вирішує долю страви з десяти.
💛Смачного.