Back
Publication changed

Constitutional crisis in Poland. Long read To understand what is happening around the Constitutional Tribunal of Poland...

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

Constitutional crisis in Poland. Long read

To understand what is happening around the Constitutional Tribunal of Poland, who appointed whom and why the sides do not recognize each other’s authority, let us reconstruct the chronology of events.

What the Constitutional Tribunal of Poland is.

The Constitutional Tribunal of the Republic of Poland (Trybunał Konstytucyjny) is the counterpart of the Constitutional Court of Ukraine.

2015 year.

After the Law and Justice party (PiS) led by Jarosław Kaczyński came to power, the new parliamentary majority challenged the election by the previous Sejm of five judges of the Constitutional Tribunal and elected others, who took their oaths before President Andrzej Duda.

At the same time, the Tribunal itself deemed constitutional the election of three of the five previous candidates.

Despite this, PiS continued to shape the court’s composition, and in 2016 year Duda appointed Julia Przyłembska as its chair.

Subsequently, the Tribunal’s independence was repeatedly questioned by the Polish opposition, legal experts, and European institutions.

2022–2024 years.

In February of 2022 year the Sejm, controlled by PiS, elected Bohdan Święczkowski to the Tribunal — a former National Prosecutor of Poland who worked under PiS political ally Zbigniew Ziobro.

In 2023 year PiS lost its parliamentary majority, and Donald Tusk became head of the government. However, the Tribunal’s composition remained largely formed by the previous authorities, since judges are elected for nine-year terms.

In 9 December of 2024 year President Duda appointed Święczkowski as chair of the Tribunal. His deputy was Bartłomiej Sochański, also elected during PiS rule. Thus, despite the change of government, the previous authorities retained significant influence over the Constitutional Tribunal.

2024–2025 years.

Donald Tusk’s governing coalition announced the restoration of the rule of law and a review of the consequences of PiS’s judicial reforms.

The parliamentary majority questioned certain appointments and Tribunal decisions and initiated legislative changes. This provoked opposition from President Andrzej Duda, and from August of 2025 year — his successor Karol Nawrocki, elected with PiS support.

Effectively, two political centers emerged: Tusk’s government and parliamentary majority, which sought to reform the Tribunal, and President Nawrocki, who supported its current leadership.

13 March 2026 year.

The Sejm elected six judges of the Constitutional Tribunal: Magdalena Bentkowska, Marcin Dźurda, Krystian Markiewicz, Anna Korwin-Piotrowska, Maciej Taborowski, and Dariusz Szostek.

All candidacies were supported by the parliamentary majority, while PiS-backed candidates did not receive the necessary votes. Among the newly elected was Anna Korwin-Piotrowska, the former head of the District Court in Opole, who would later announce the suspension of the Tribunal’s leadership.

April 2026 year.

On 1 April President Nawrocki accepted the oath of only two of the six newly elected judges — Magdalena Bentkowska and Dariusz Szostek.

The presidential administration explained this by saying that only two vacancies arose after he took office.

A legal conflict arose: the Constitution provides for judges to be elected by the Sejm, while the law requires them to take their oaths before the president. Thus the question arose whether the president can block a judge’s assumption of office by refusing to accept their oath, even though they were elected by the parliament.

On 9 April all six judges took part in an oath-taking ceremony in the Sejm. The parliamentary majority regarded this as a way to overcome the presidential blockade, whereas Nawrocki disputed the legality of the procedure.

Thus the presidential side did not recognize the authority of four judges, including Korwin-Piotrowska.

June–October 2026 year.

On 11 June the Sejm elected Sławomir Patyra as a judge, who in July took his oath before the president.

On 4 September the parliament elected former minister in Tusk’s government Maciej Bierek, but the president did not accept his oath.

Therefore on 14 October Bierek took it in the Sejm.

The Tribunal’s leadership under Święczkowski did not recognize the authority of some of the newly elected judges, who in turn accused him of obstructing their work.

The dispute over the appointments gradually turned into a struggle for actual control of the Constitutional Tribunal.

Screenshot of a Telegram post: Constitutional crisis in Poland. Long read To understand what is happening arou…

Конституційна криза в Польщі. Лонгрід

Щоб зрозуміти, що відбувається навколо Конституційного трибуналу Польщі, хто кого призначав і чому сторони не визнають повноважень одна одної, відновимо хронологію подій.

Що таке Конституційний трибунал Польщі.

Конституційний трибунал Республіки Польща (Trybunał Konstytucyjny) — аналог Конституційного Суду України.

2015 рік.

Після приходу до влади партії «Право і справедливість» (PiS) Ярослава Качинського нова парламентська більшість оскаржила обрання попереднім Сеймом п'ятьох суддів Конституційного трибуналу та обрала інших, які склали присягу перед президентом Анджеєм Дудою.

Водночас сам Трибунал визнав конституційним обрання трьох із п'яти попередніх кандидатів.

Попри це, PiS продовжила формувати склад суду, а у 2016 році Дуда призначив його головою Юлію Пшилембську.

Надалі незалежність Трибуналу неодноразово ставили під сумнів польська опозиція, правники та європейські інституції.

2022–2024 роки.

У лютому 2022 року Сейм, контрольований PiS, обрав суддею Трибуналу Богдана Свєнчковського — колишнього Національного прокурора Польщі, який працював під керівництвом політичного союзника PiS Збігнєва Зьобро.

У 2023 році PiS втратила парламентську більшість, а уряд очолив Дональд Туск. Проте склад Трибуналу залишився переважно сформованим попередньою владою, оскільки суддів обирають на дев'ять років.

9 грудня 2024 року президент Дуда призначив Свєнчковського головою Трибуналу. Його заступником був Бартломей Соханський, також обраний за правління PiS.Таким чином, попри зміну уряду, попередня влада зберегла значний вплив на Конституційний трибунал.

2024–2025 роки.

Урядова коаліція Дональда Туска оголосила про відновлення верховенства права та перегляд наслідків судових реформ PiS.

Парламентська більшість поставила під сумнів окремі призначення та рішення Трибуналу й ініціювала зміни до законодавства.Це викликало протидію президента Анджея Дуди, а з серпня 2025 року — його наступника Кароля Навроцького, обраного за підтримки PiS.

Фактично сформувалися два політичні центри: уряд і парламентська більшість Туска, які прагнули реформувати Трибунал, та президент Навроцький, який підтримував його чинне керівництво.

13 березня 2026 року.

Сейм обрав шістьох суддів Конституційного трибуналу: Магдалену Бентковську, Марціна Дзюрду, Кристіана Маркевича, Анну Корвін-Пйотровську, Мацея Таборовського та Даріуша Шостека.

Усі кандидатури підтримала парламентська більшість, тоді як кандидати від PiS необхідних голосів не отримали.Серед новообраних — Анна Корвін-Пйотровська, колишня голова Окружного суду в Ополі, яка згодом оголосить про відсторонення керівництва Трибуналу.

Квітень 2026 року.

1 квітня президент Навроцький прийняв присягу лише у двох із шести новообраних суддів — Магдалени Бентковської та Даріуша Шостека.

Президентська адміністрація пояснила це тим, що лише дві вакансії виникли після його вступу на посаду.

Виник юридичний конфлікт: Конституція передбачає обрання суддів Сеймом, а закон — складення присяги перед президентом. Відтак постало питання, чи може президент відмовою прийняти присягу заблокувати вступ на посаду судді, обраного парламентом.

9 квітня всі шестеро суддів взяли участь у церемонії складення присяги в Сеймі. Урядова більшість вважала це способом подолати президентське блокування, натомість Навроцький заперечив законність процедури.

Таким чином, президентська сторона не визнавала повноважень чотирьох суддів, зокрема Корвін-Пйотровської.

Червень — жовтень 2026 року.

11 червня Сейм обрав суддею Славоміра Патиру, який у липні склав присягу перед президентом.

4 вересня парламент обрав колишнього міністра уряду Туска Мацея Бєрека, однак президент не прийняв його присягу.

Тому 14 жовтня Бєрек склав її в Сеймі.

Керівництво Трибуналу на чолі зі Свєнчковським не визнавало повноважень частини новообраних суддів, які, своєю чергою, звинувачували його в перешкоджанні їхній роботі.

Спір щодо призначень поступово переріс у боротьбу за фактичне керівництво Конституційним трибуналом.

Screenshot of a Telegram post: Конституційна криза в Польщі. Лонгрід Щоб зрозуміти, що відбувається навколо Ко…

Конституційна криза в Польщі.

Що відбувається в Польщі.

Лонгрід

Щоб зрозуміти, що відбувається навколо Конституційного трибуналу Польщі, хто кого призначав і чому сторони не визнають повноважень одна одної, відновимо хронологію подій.

Що таке Конституційний трибунал Польщі.

Конституційний трибунал Республіки Польща (Trybunał Konstytucyjny) — аналог Конституційного Суду України.

2015 рік.

Після приходу до влади партії «Право і справедливість» (PiS) Ярослава Качинського нова парламентська більшість оскаржила обрання попереднім Сеймом п'ятьох суддів Конституційного трибуналу та обрала інших, які склали присягу перед президентом Анджеєм Дудою.

Водночас сам Трибунал визнав конституційним обрання трьох із п'яти попередніх кандидатів.

Попри це, PiS продовжила формувати склад суду, а у 2016 році Дуда призначив його головою Юлію Пшилембську.

Надалі незалежність Трибуналу неодноразово ставили під сумнів польська опозиція, правники та європейські інституції.

2022–2024 роки.

У лютому 2022 року Сейм, контрольований PiS, обрав суддею Трибуналу Богдана Свєнчковського — колишнього Національного прокурора Польщі, який працював під керівництвом політичного союзника PiS Збігнєва Зьобро.

У 2023 році PiS втратила парламентську більшість, а уряд очолив Дональд Туск.

Проте склад Трибуналу залишився переважно сформованим попередньою владою, оскільки суддів обирають на дев'ять років.

9 грудня 2024 року президент Дуда призначив Свєнчковського головою Трибуналу.

Його заступником був Бартломей Соханський, також обраний за правління PiS.Таким чином, попри зміну уряду, попередня влада зберегла значний вплив на Конституційний трибунал.

2024–2025 роки.

Урядова коаліція Дональда Туска оголосила про відновлення верховенства права та перегляд наслідків судових реформ PiS.

Парламентська більшість поставила під сумнів окремі призначення та рішення Трибуналу й ініціювала зміни до законодавства.Це викликало протидію президента Анджея Дуди, а з серпня 2025 року — його наступника Кароля Навроцького, обраного за підтримки PiS.

Фактично сформувалися два політичні центри: уряд і парламентська більшість Туска, які прагнули реформувати Трибунал, та президент Навроцький, який підтримував його чинне керівництво.

13 березня 2026 року.

Сейм обрав шістьох суддів Конституційного трибуналу: Магдалену Бентковську, Марціна Дзюрду, Кристіана Маркевича, Анну Корвін-Пйотровську, Мацея Таборовського та Даріуша Шостека.

Усі кандидатури підтримала парламентська більшість, тоді як кандидати від PiS необхідних голосів не отримали.Серед новообраних — Анна Корвін-Пйотровська, колишня голова Окружного суду в Ополі, яка згодом оголосить про відсторонення керівництва Трибуналу.

Квітень 2026 року.

1 квітня президент Навроцький прийняв присягу лише у двох із шести новообраних суддів — Магдалени Бентковської та Даріуша Шостека.

Президентська адміністрація пояснила це тим, що лише дві вакансії виникли після його вступу на посаду.

Виник юридичний конфлікт: Конституція передбачає обрання суддів Сеймом, а закон — складення присяги перед президентом.

Відтак постало питання, чи може президент відмовою прийняти присягу заблокувати вступ на посаду судді, обраного парламентом.

9 квітня всі шестеро суддів взяли участь у церемонії складення присяги в Сеймі.

Урядова більшість вважала це способом подолати президентське блокування, натомість Навроцький заперечив законність процедури.

Таким чином, президентська сторона не визнавала повноважень чотирьох суддів, зокрема Корвін-Пйотровської.

Червень — жовтень 2026 року.

11 червня Сейм обрав суддею Славоміра Патиру, який у липні склав присягу перед президентом.

4 вересня парламент обрав колишнього міністра уряду Туска Мацея Бєрека, однак президент не прийняв його присягу.

Тому 14 жовтня Бєрек склав її в Сеймі.

Керівництво Трибуналу на чолі зі Свєнчковським не визнавало повноважень частини новообраних суддів, які, своєю чергою, звинувачували його в перешкоджанні їхній роботі.

Спір щодо призначень поступово переріс у боротьбу за фактичне керівництво Конституційним трибуналом.

Screenshot of a Telegram post: Що відбувається в Польщі. Лонгрід Щоб зрозуміти, що відбувається навколо Консти…
Download Download proof

Other channel publications

Scanned Telegram publication

Tell someone to pass this on to the first deputy minister: before making roads toll roads, he should ensure they have proper surface quality. Because if the roads are like they were last spring, he himself will have to pay people extra to get them to want to use them. In fact, there isn’t a single road in Ukraine whose quality and infrastructure would meet the requirements for a toll road. It looks like it’s just a desire to burden people with additional financial costs, as always offering nothi...

Scanned Telegram publication

I drew attention to the fact that yesterday in court, while giving comments to journalists, Duka reported that the day before the hearing Pyshnyi came to NABU, where he received instructions to block the deposit of any funds into the court's account as bail for him. In view of this, I consider it appropriate to demand a comment from the head of the National Bank regarding: 1. Whether he was indeed present in the NABU premises 05.11.2026. 2. If so, at whose invitation he came there and in what pr...

Scanned Telegram publication

Цікава ситуація. Івановська, повідомляючи про притягнення до відповідальності очільника ОП Буданова за порушення мовного законодавства, сама використовує у своєму дописі низку мовних конструкцій, які нагадують кальки з російської. Зокрема: «Бачу обурення» - нагадує російське «вижу возмущение». Природніше українською: «розумію обурення» або «бачу, що це викликало обурення». «Юридичні процедури вже запущено» - конструкція за зразком російського «юридические процедуры запущены». У правничій українс...